А у мене мрії кольорові,
Там великі соняхи цвітуть,
Там під місяцем стояли двоє,
Як таке забуть?
А у мне сни - чорно-білі,
Ти чомусь минаєш їх,
Там зворотній бік моєї мрії,
Де ж ти зник?
Ти прийди у сни, зазирни,
Із веселкою замість квітів,
Розфарбуй мої сни…
Кольорами нашого літа.
***
Боже! Як же я покохала,
Бачила в снах, чекала…
Писала ночами, вмирала…
Сльози ковтала, писала…
Рік чекання втонув у сльозах,
Загубився у віршах, у прозі,
В твоєму мовчанні…
Знову стала сама собою,
Тільки сильнішим стало кохання,
Доля моя - кохати тебе, втрачати тебе,
Доля моя – писати тобі, писати вночі,
Сотні сторінок, яких
Ніколи не прочитати тобі…
***
Я так і не сказала що люблю,
Коли п’янили солодкі слова,
Коли шепотів ти ніжно,
На вушко моє ім’я…
Я так і не сказала що люблю,
Коли вуста торкались,
Спраглих губ моїх,
Обійми як густий туман…
Я так і не сказала що люблю,
Тоді коли мене питав -
Віджартувалась, розсміялась,
В грудях біль…
Я так і не сказала…
А тепер…Пишу…
А хочу на весь світ кричати
Люблю тебе…Люблю!
***
У нас не вистачило часу на розмови,
Зустріч була в нас короткочасною,
І тепер в режимі сну і мрій,
Доганяю своє щастя…
І розмови не про те і не з тобою,
Іноді такі безглузді…
А хотілося б з тобою…
Так як давні, добрі друзі…
Ми з тобою різні планети,
Ми далекі зірки з тобою,
Та як тільки покличеш, я зійду з орбіти,
Полечу на зустріч… з тобою.
***
Скажи, чи очі мої пам’ятаєш,
Чи губ моїх смак не забув,
А сонце із темної річки сміялось над нами,
І я сумніваюсь чи сон ти, чи справді був.
Очей твоїх темних мені бракує,
В них сонце і місяць, і темна ніч,
Чи всесвіт чи космос іще подарує,
Один лише день, лише одну ніч?...
***
Знову обставини?
А скільки можливостей!
А ти ховаєшся за умовності,
А я від цього давно втомилася
Від чекання терпіння і послідовності.
Скільки світла в тобі!..
Скільки темряви?..
Можна змінити ще все!
А чи треба?
Ти ж на світі такий однісінький,
І сотні чи тисячі схожих на мене.
***
Якби ж я мала змогу
Щось попрохати в Числобога…
Я б попрохала літо
волошками повите,
Я б попрохала зливу
у ній би я купалась,
Я б місяцем і зорями
ночами милувалася,
Не марнувала б час я
на вічність у чеканні,
на марні сподівання…
…якби ж я мала змогу
щось попрохати в Числобога…
***