Розмалюй мої сни
Замість передмови
…У вухах навушники, люблю клубнячок, задає ритм, розганяє неспокійні думки… Іду далеко – до близької подруги.
- Підкинути?,- посміхнувся незнайомець на Аudi.
- Я майже прийшла, - брешу.
Аudi рвонуло далі, і я спокійно продовжую свій шлях…
Але ні, вже не так спокійно. Чомусь від погляду того незнайомця всі мої думки сплутались, силкуюсь їх розплутати, а вони крутяться, вертяться намотуються величезним клубком, він м’ячем стукає в моїй голові, і ось йому стає тісно, він вистрибує з голови і вже котиться дорогою, намагаючись втекти. Не розбираючи дороги біжу за ним. Він раптом зупинився і я щосили налітаю на нього…
Аudi???
- То може все таки підвезу?,- знову посміхається незнайомець.
«А думки мої де?»
Не відчуваючи себе сідаю в машину, а мої думки вже там, не крутяться, не вертяться, сидять тихенько рядочком на задньому сидінні і так хитренько на мене зиркають.
- Андрій! – відрекомендувався хлопець…
(минуло півроку)
…Я тоді часто гуляла містом. Часто ловила себе на думці що шукаю когось очима. Кого? Чому?
Якось вже взимку наснився Андрій, сон був розмитий нечіткий, запам’ятала лише його слова : « Напиши мені лист!».
Прокинулась і шепотіла: «Куди? Куди? Я ж адреси не знаю…».
Того ж дня купила зошит у стильній обкладинці, і почала писати…
#4544 в Сучасна проза
#3188 в Молодіжна проза
Відредаговано: 14.02.2019
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
