Глава 24

Мадам Ален збентежено спостерігала за Ніколь, яка сиділа на софі, міцно притискаючи до лівого ока металеву статуетку античного бога. Вигляд у неї був промовистіший за будь-які слова: дівчина кипіла від злості. На цей раз господиня будинку була повністю на боці гості. Мадам Ален лаяла свою дурну дочку, але наслідки чергової витівки Лулу необхідно було загладити прямо зараз.

– Ніколь, я так шкодую про те, що трапилося. Мені нескінченно соромно за поведінку дочки, – почала мадам Ален, старанно вкладаючи у кожне своє слово щире співчуття. Дівчина лише недовірливо зиркнула на неї здоровим оком і промовчала.

– Я знаю, буде нахабством попросити вас промовчати про це інцидент з Лулу, але я змушена благати вас не казати нічого Даніелю.

Мадам Ален з надією глянула на Ніколь. Дівчина роздратовано хмикнула і лише кисло скривилася. Потім відвела від ока статуетку і поглядом дивилася на жінку.

– І як ви пропонуєте приховати від Даніеля це?

Ніколь вказала пальцем на розпухле око, яке обіцяло перетворитися на величезний синець. Мадам Ален з жахом зрозуміла, що якщо не вмовить Ніколь мовчати, Даніель викине Лулу з дому і цілком заслужено.

Мадам Ален швидким кроком наблизилася до дівчини і сіла на софу поряд. Вона пильно подивилася на чергову жертву підступів своєї доньки. Сумно зітхнула і вирішила бути відвертою з Ніколь, сподіваючись на розуміння.

– Лулу одержима Даніелем, – сказала жінка і опустила голову. – Не подумайте, я не виправдовую дочку, лише констатую факт.

– Думаєте, що мені від цього відкриття полегшало? – з иронією в голосі промовила Ніколь. Вона жахалася думки, як застане її Даніель, коли повернеться додому.

– Звичайно ж ні. Було б нерозумно на це розраховувати. Але спробую пояснити, чому прошу вас про цю послугу. Будь ласка, вислухайте мене і тільки тоді ухвалюйте рішення.

– Моя дочка – справжня ідіотка! – рішуче зізналася мадам Ален і змінилася на обличчі. Вона була розгнівана і картинно підібгала губи. Очі її горіли, жінка зблідла від хвилювання і важко дихала.

Ніколь не чекала такого від стриманої мадам Ален і з подивом подивилася на жінку. Мадам Ален розпрямила плечі і недбало поправила своє волосся, ніби збираючись із силами, щоб заговорити. Обличчя її було напруженим і задумливим, наче вона вирішувала складне завдання. А коли вона заговорила, то впоралася з собою і заговорила низьким приємним голосом.

– Схоже, що напад Лулу на вас обіцяє стати останньою її витівкою у цьому будинку. Якщо Даніель дізнається, що вона накинулася на вас, неодмінно виставить її за двері. Якщо піде дочка, піду і я. Але Даніель мені як син і я не хотіла б робити вибір між своїми дітьми.

Мадам Ален важко видихнула, розуміючи, що все сказане навряд чи переконає Ніколь.

– Лулу зовсім недавно зробила необачний вчинок, який Даніель їй все ще не пробачив. Вона закохана в Даніеля з дитинства, буквально божеволіє від нього. Звичайно, він не ставиться до неї із взаємністю. Навколо нього завжди стільки жінок, що Лулу, мабуть, остання, на кого б Даніель звернув увагу. Але моя дочка вперта, як мул. Вона вирішила піти ва-банк. Якось, коли Даніель був у стані сильного алкогольного сп'яніння і спав, Лулу пробралася до нього в кімнату і лягла в його ліжко. Вранці вона сказала йому, що вони займалися сексом. Звичайно, мене до відома ніхто не поставив. Хоча Даніель ходив похмурий, а Лулу поводилася дивно. Почекавши деякий час, Лулу повідомила Даніеля про свою вагітність.

– Не поспішайте робити поспішні висновки. Моя дочка збрехала йому і незабаром брехня спливла назовні. Неважко уявити його реакцію. Він був дуже злий на неї.

Ніколь від подиву відкрила рота. Так ось чому між Даніелем і Лулу існує ця дивна напруга. Але тепер на душі в неї полегшало.

Опам'ятавшись, вона прикрила рота і серйозно додала:

– Добре, мадам Алене. Я намагаюся переконати Даніеля, що уві сні впала з ліжка.

Губи Ніколь розтяглася в посмішці, а в очах затанцювали смішні іскорки. Мадам Ален вдячно подивилася на дівчину і заспокійливо поклала руку на її плече.

– Дякую, Ніколь. Ти гарна дівчина. Вибач, що вчора поводилася так грубо. Це не пов'язано з тобою, бо ... – Елен ніби осіклася на півслові, різко відвернула голову вбік і судорожно проковтнула.

Ніколь чомусь запідозрила щось недобре і рішуче звернулася до жінки:

– Мадам Алене, якщо є щось, про що я маю знати, скажіть, будь ласка.

Жінка так лагідно й тужливо подивилася на Ніколь, що у дівчини все всередині похололо. Цей погляд явно казав їй, що є певні обставини, про які вона змушена мовчати.

– Я не маю права втручатися в чужі стосунки. Скажу тільки, якщо ти маєш намір продовжувати стосунки з Даніелем, то приготуйся битися за нього.

Прямий погляд мадам Ален тримав Ніколь у якійсь неприємній напрузі. Дівчина злякалася. То був не натяк, а попередження. Але вона зрозуміла: більше мадам Ален їй нічого не скаже.

Жінка встала та розправила складки на спідниці.

– Піду я принесу мазь для твого багатостраждального ока, – сказала вона і по-доброму посміхнулася.

У цей момент Ніколь зрозуміла, чому Даніель так поважає та любить мадам Ален. То була сильна, вольова, щира жінка. Але поводилася вона стримано і церемонно тільки тому, що від неї вимагалося дотримуватися дисципліни і порядку в цьому будинку. З якоїсь дивної причини мадам Ален змінила гнів на милість та змінила своє ставлення до Ніколь.