Глава 5

Ніколь зі своєю подружкою Бріджіт зайшла до кафе щоб перекусити. Вже був вечір, і вона дуже зголодніла.

– Потрібно швиденько підкріпитися і тікати. Якщо запізнимося, Ліла здере з нас шкіру живцем, – сказала Бріджіт.

Підійшов офіціант, і вони зробили замовлення.

Бріджіт дістала косметичку і почала робити макіяж.

– Бріджіт!  – обурилася Ніколь. – Тут не місце фарбуватись.

– Я знаю, але ми запізнюємося, а я зовсім не готова. Пам'ятаєш, Ліла і за це здирає шкіру живцем.

Ніколь озирнулася відвідувачів кафе, щоби переконатися, що ніхто на них не звертає уваги. Це була не звичайна забігайлівка, а популярне та недешеве місце у Парижі. Вони прийшли сюди, бо кафе було поруч із роботою. Раптом увагу Ніколь привернув чоловік, який сидів за барною стійкою. Він був дуже схожий на Даніеля. Правду кажучи, їй всюди і завжди їй вважався саме він. Ніколь знала, що він живе та працює в Парижі. Вона могла знайти його, якби захотіла. Але вважала, що у цьому питанні краще віддатись долі. Чоловік не повертався, і вона ніяк не могла його розглянути.

– О, ні, не треба так витріщатися на цього красеня. Тільки не на нього.

– Що ти кажеш, Бріджіт? Ні на кого я не дивлюся.

Подруга лише підняла тонку брову і хитро посміхнулася.

– А ти що його знаєш? Мені звідси не видно його зовсім.

– На жаль, знаю. Це Даніель Стіл. Що він тут забув? Він мільйонер і ловелас, якщо так можна сказати.

Ніколь завмерла і забула, що треба дихати. Потім видихнула і серце її забилося як шалене. Ну ось, настав час і вони зустрілися

– Звідки ти його знаєш?

– Бачила його, не знайома особисто, але чула. Та й ти опосередковано знаєш про нього. Пам'ятаєш, історію прими-танцівниці Патриції з мільйонером, який її покинув, а потім у неї вежу від цього знесло? І вона потім лежала в лікарні, бо хотіла накласти на себе руки. Так ось, це він.

Обличчя Ніколь набуло здивованого виразу. Так і було. Весь минулий рік дівчата обговорювали цю історію, а вона навіть не здогадувалася, що це був її Даніель. Може, і на краще. Подумати тільки, яким жорстоким він насправді виявився. Якщо він так безжально пограв і викинув бідну Патрицію, яка так любила його, що після розлучення кинула кар'єру, то їй, Ніколь, просто нема на що розраховувати. Хіба що на одну ніч. Вона тепер не маленька дівчинка і їхні розмови відтепер не будуть про рибалку.

– Вважаєш, саме він винний? – Запитала Ніколь.

– О, ти ще сумніваєшся? Повір, від таких як він слід триматися подалі. Ти його навряд чи зацікавиш. Гаразд, де наша їжа? Я вмираю з голоду.

Офіціант підніс два замовлені ними салати і подруга жадібно накинулася на їжу.

Ніколь розмірковувала про те, чи варто підійти до нього зараз. Зважувала всі «за та проти». Вона дуже цього хотіла, але чомусь боялася. Вона спостерігала, як Даніель розрахувався за випивку і збирається йти. Це був останній шанс, а вона ніяк не могла наважитися.

– Навіть не думай, Ніколь. Ти ж не збираєшся клеїти його? Він не для тебе, а ти не для нього.

Краще б Бріджіт мовчала, тоді Ніколь залишилася б на місці.

– А давай на спір? На вартість вечері, що я його зацікавлю?

Подругаглузливо хмикнула і вдарила по руці.

– У тебе немає шансу. Окуляри не забудь одягнути.

– Дякую, що нагадала.

Ніколь піднялася з місця, надягла свої окуляри і швидко пішла до виходу. Даніель майже вийшов, їй довелося гукнути його.

– Даніель Стіл, це ви? – голосно й рішуче покликала вона.

Даніель почув ніби знайомий голос. Він повернувся тільки заради інтересу і побачивши молоду дівчину, не одразу дізнавшись у ній Ніколь. Ні, він був просто шокований. Це була вже не худа і розпатлана дівчинка, а доросла приваблива дівчина модельної зовнішності. У Даніеля відібрало дар мови. Він був не готовий до цього видовища. Спокуслива і сексуальна, приголомшлива красуня!

– Ніколь, це ж ти? – не вірячи своїм очам, спитав Даніель.

Дізнатися в ній колишню Ніколь можна було тільки за моторошними окулярами, які вона носила заради сміху.

– Ваш кульбаба власною персоною, – сказала Ніколь і її очі радісно заблищали.

Даніель так і продовжував стояти, здивовано розглядаючи красуню. Вона була високою, стрункою, в чорних лосинах і синій майці з декольте. Даніель не хотів оцінювати Ніколь як на сексуальний об'єкт, прагнув бачити в ній тільки друга, але його очі самі опустилися на гарні груди у вирізі майки. Він швидко відвів очі, щоб вона не помітила його захопленого здивування.

– Що ти тут робиш? – спитав він, спостерігаючи, як вона знімає свої окуляри та переводить свій погляд на нього.

– Слідкую за тобою! – пожартувала вона. – Я маніяк, який полює на самотніх і дуже привабливих чоловіків.

– О, Ніколь, боюся, я готовий стати твоєю жертвою, – пожартував він у відповідь.

Абсолютно несподівано для Даніеля без попередження вона кинулася обіймати його і притулилася губами до його вуха. Його, безперечно, схвилював такий поворот подій. Даніель обійняв її за талію і відчув, як її гаряче тіло щільно притискається до нього. Потім вона різко відсторонилася і прошепотіла: