Розлучення. Я не пробачу зраду

4.1

- Олена.

   - Я йду, Кір.

   Кидаю судомний погляд у вікно.

   Там, схоже, починається гроза. Небо накрило темними хмарами.

   Але...

   Там ковток повітря. Від усього, що на мене звалилося. Від Кіра, чию присутність витримати зараз немає ніяких сил! Від брехні, і...

   Боже мій! Від п'яти років мого життя! Наче я можу собі уявити хоч що-небудь інше!

   Там свобода?

   Але...

   Моїм життям усі ці п'ять років був Кір! Як мені тепер?

   - Не думай таких дурниць, Олен.

   Кір різко смикає мене на себе. Стискає руку так, нібито в лещатах.

   - Ми п'ять років разом прожили. Ти прекрасно знала, за кого виходиш заміж. І зараз ти хочеш через якусь чортову херню все зруйнувати? Навіть не думай, чорт забирай!

   - Що я знала, Кір?! Що! Може, ти спав з усіма своїми студентками і з усіма помічницями, га? Це я повинна була про тебе знати?

      Очі Кіра спалахують. Злістю. Вогнем. Таким я його не бачила ще жодного разу!

   Навіть страшно стає. Починаю задкувати під таким його поглядом.

   Смішно. Це ж мій чоловік! Але... Виходить, що я зовсім не знала власного чоловіка! Чого від нього взагалі очікувати?

   - Маячню не неси, Олен. Ти моя дружина.

   Вмить опиняється поруч.

   Смикає на себе, хапаючи за зап'ястя. До болю стискає руку. Немов у лещатах.

   І....

   Обвиває другою рукою мою талію.

   Впечатує в себе так, що я вдаряюся об потужні м'язи його грудей. Навіть дихання вибиває.

   Починає шалено. Гарячково ковзати руками по моєму тілу. В очах ніби безумство. Пристрасть. Вогонь. Щось... Ненормальне.

- Моя дружина, чорт забирай, - хрипить, і тут же валить мене прямо на стіл.

   Змітає рукою посуд, тарілки. Вони з гуркотом летять униз.

   Нависає.

   - Ти моя, Олена. І сьогодні наша річниця. У мене були зовсім інші плани на цю ніч. А не ця вся маячня!

   Кір задирає мою сукню. Чую, як і без того високий до стегна розріз тріщить по шву.

   Вклинюється між моїх стегон. Опускає руку на свій ремінь на штанах і впивається мені в губи зовсім божевільним поцілунком.

   Це не поцілунок навіть. Це... Щось просто ненормальне!

   Він ніби намагається мене зжерти!

________________  




Поскаржитись на передплату




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше