Розділ 27

Якби це була жіноча рука, то я б так різко не відреагувала, оскільки це міг бути хтось з університету, а то ще й зі школи. Ми з Наталкою не єдині прихильниці Маккарті. Цей співак полонив багато жіночих сердець. Та якщо стосується чоловіків... А саме чоловіча рука нахабно та владно розмістилася на моїй талії...

- Ілля? - Саме однокласник був володарем цієї руки, яка чомусь вирішила, що я її власність, тож так по владному там застигла. Та я скинула нахабну, різко відскочивши вбік, ніби рак щипнув мене своїми клішнями за п'яту точку. Хоча відчуття були схожі, навіть без присутності рака, оскільки я не розраховувала тут побачити чоловіка. Однієї зустрічі вистачило, щоб внести сум'яття в моє життя, що ж буде після другої поспіль здибанки?

- Привіт, - в чоловіка прекрасний настрій. Прямо такий самий, який був і у мене якихось ще п'ять хвилин тому, поки не набрав Вадим, а після не добив своєю неочікуваною появою однокласник. Варто було проігнорувати дзвінок чоловіка і тоді б не було цієї неприємної розмови, а не було б цієї розмови, то і не потрібно було б виходити з ресторану. Відтак і зменшувалася ймовірність того, що я перетнуся з Іллею, адже народу було достобіса, тож було б куди важче з ним зустрітися вже всередині будівлі.

- Привіт, а що ти тут робиш? - Він що ж стежить за мною? Йде за мною по п'ятах? Я б могла покрутити біля скроні й сказати, що повністю ідіотка, якщо вірю в таку дурню. Якби не одне "але" у вигляді букета квітів та підвіски. Однокласник визначив готель, в якому ми з Наталі зупинилася, що як він пішов далі й дізнався, куди ми з подругою намилилися ввечері? Як? А хтозна... Та все ж...

- Карино, іншим людям теж притаманно мріяти, і інші люди теж люблять втілювати свої мрії у реальність. Кайфонути на концерті Маккарті являється однією з моїх мрій, - і демонструє мені свою голівудську посмішку, в яку я закохалася ще в юності, а наразі чоловік явно приділяє достатньо уваги своїм зубкам, оскільки вони сяють перламутровим блиском, хоч на дворі вже і немає сонечка. Та і взагалі сам Ілля з віком не став гірше, навпаки, він наче ввібрав в себе ще більше мужності, досвіду, якогось такого шарму, котрим притягує до себе як магнітом. І я відчуваю, що з часів школи я не позбавилася всіх металічних частинок всередині себе, оскільки так і тягне до нього. Так і хочеться підійти ближче. Притиснутися...

- Зачекай, - струшую головою, таким чином намагаюся прогнати всю ту дурню, яка вихором почала крутитися в моїй макітрі й через яку я не можу твердо стояти на землі, - звідки ти знаєш, що це моя мрія? Як ти про це дізнався?

Закрадається дещо приголомшлива думка, вона практично не реальна, але якщо так подумати... А що як все це було фарсом і квитки на концерт відправив нам не Стас, а саме Ілля? А Наталі просто зіграла роль, про яку попросив її мій однокласник?

- Ти думаєш я сліпий і не бачив, як ти ще в школі з іншими дівчатами танцювала під його пісні? Чи, можливо, глухий, що не чув, хто саме ці пісні співає?

Чорт забирай... Відразу так соромно стає перед подругою, що я могла запідозрити її в такій нісенітниці з підставою. Адже якщо логічно подумати, то навіщо Наталі дурити мене й грати за команду Іллі? Я її найкраща подруга, а він... Взагалі ніхто. Чоловік, котрий їй зробив одного разу масаж. Так, справив на дівчину враження, не без цього, але справді - хіба Наталка настільки піддатлива, щоб підставити подругу? Дурня. Відповідь лежить на поверхні, а я почала копати аж надто глибоко.

- Я, чесно кажучи, і забув, що ти захоплюєшся Маккарті, - Ілля так і не дочекався від мене хоч якоїсь фрази, бо я банально не знала, що промовляти, тож вирішив порушити цю незручну паузу, - це мій хороший друг влаштовує цю вечірку, тож я запросто міг дістати для тебе запрошення. Просто відразу не зметикував в масажному центрі.

- Я прийшла сюди з Наталі, - не знаю навіщо повідомляю однокласнику цю інформацію. Точніше знаю, просто самій собі визнаватися не хочу. Щоб Ілля не подумав, що я йому складу компанію цього вечора і він впаде мені на вухо зі своїми пропозиціями та компліментами, від яких я буду ніяковіти та червоніти. Відразу варто поставити бар'єр між нами. І цим таким собі гімнастичним козлом між нами виявилася Наталка. Нехай вже подруга вибачає за таке образливе порівняння.

- Та без проблем, я і для неї міг би дістати квиточок, це не проблема, - чоловік не вірно трактує мої слова. Він певно підозрює, що я його вважаю скупердяєм, котрому жаль дати зайвий квиточок на цей концерт, а чоловік не втрачає дарма можливості показати, що весь світ крутиться біля його ніг. Навіть такий відомий співак, як Маккарті у нього на короткому повідцю. Що ж, любов до себе самого теж збереглася в чоловіка ще зі шкільних років. Вона як і шарм йшла з ним рука за руку.

- А ти з кимось прийшов на концерт чи сам? - Переводжу тему, торочити про те який він класний якось не дуже хочеться. Не бажаю підвищувати й так завищену самооцінку чоловіка. Мене цікавить інше - невже на такий концерт він прийшов сам? Без нікого? Чесно кажучи, якби не Наталі, то не знаю, чи я б завітала на цю подію наодинці. Це як ходити самому в кіно. Ніби нічого такого крамольного, цілком адекватні речі, та все ж... Не то. Не та малина.

- Ти маєш на увазі друзів, чи мою другу половинку? Мою кохану? - Ілля прийшов з дівчиною. Після цих слів я практично в цьому впевнена.

- Та взагалі сам чи з кимось, - тільки якщо з дівчиною, то де вона? Не знаю навіщо, але мені хочеться її побачити. Хочу поглянути на якусь красиву блондинку зі стрункими, довгими ногами, яка була б під стать моєму однокласнику. Як завжди - всі найкращі й найкрасивіші дівчата поряд з Іллею. Так розпочалося зі школи і я впевнена, що так триває і надалі. Чоловік точно не страждає від недостачі красунь поряд з ним. Хочеться побачити цю його другу половинку, усвідомити, що я не його поля ягода як була, так і залишилася і зі спокійним серцем попрямувати дриґатися на танцмайданчик.

- В друзів не вийшло вирватися на концерт через свої справи, а моя дівчина... Її немає, моє серце вільне. Можливо, сьогоднішній вечір це змінить, як гадаєш, Карино?