Розлучення. Врятуй нас.

Розділ 18

- Карі, признавайся!

Якщо я виходила з цього центру масажу вся ніби розбалансована, ні чорта ні фізично, ні морально не відпочила, то от Наталка ледве не підплигувала від радості та щастя, яке її очевидно розпирало зсередини. Таке враження, начебто дівчина заново на світ народилася, тому так яскраво й гостро сприймала дану реальність. Тому й цю фразу кинула як вудилище, явно з надією щось витягнути цікаве й поживне для свого рожевого світосприйняття.

- В чому признаватися? - Подруга запропонувала пішки пройтися до готелю, перед тим заглянувши кудись в ресторану, щоб щось перекусити. І якщо спочатку мені ця ідея зайшла, я бажала провітритися після зустрічі з "минулим", то от зараз вже не впевнена, що це було вдалою ідеєю. Ми з Наталі знаходилися на діаметрально різних полюсах, й залишалося тільки сподіватися, що не посваримося на цьому ґрунті. Вона явно бажала гомоніти, веселитися, радіти життю, а я хотіла закритися десь одна-однісінька та проаналізувати, що сталося. Що трапилося в тому кабінеті. Чому Ілля так дивно себе поводив. І чому в мене була така екстраординарна реакція на однокласника.

- В тебе щось було з цим красунчиком? Так? Признавайся! Давай! - Наталі рвало і рвало добряче, бо вона то хапала мене за руку, то відпускала й намагалася заглянути у вічі. То знову брала за руку й розмахувала нею, як вітряком. Коротко кажучи - подругу добряче бомбило від емоцій. Вони вибухали всередині неї кожної мілісекунди.

- З яким ще красунчиком? - Відчуття, ніби я не спала протягом пару діб, нарешті добралася до заповітного ліжечка, впала на нього й солодко відімкнулася від цього світу. А тут хтось розбудив мене, хоче забрати цей такий чудовий сон й змусити про щось тверезо думати, щось аналізувати. Роздратованість ось-ось вирветься на волю й розірве всіх на маленькі шматочки. Дівчина ризикує сама того не усвідомлюючи.

- Ну, з Іллею, з власником цього центру, з твоїм однокласником, - а подруга бачу часу дарма в масажному кабінеті не втрачала, думаю, розпитала в чоловіка і за його бізнес, і за шкільні роки. Та воно і зрозуміло, Наталка прекрасно себе відчувала в компанії Іллі, то я червоніла кожної секунди від його відвертих дій та ще відвертіших слів.

- Ні, нічого не було, - можливо, цілком можливо, що при іншій ситуації я б повідала дівчині стосовно того, що я була закохана в Іллю, що він був моїм "крашем". Цілком можливо. Вона все ж таки моя найкраща подруга, а подруги мають ділитися секретами одна з одною. Та ця тема з однокласником була дуже слизькою, а якщо ще й врахувати стан, в якому я наразі перебувала, то впасти тут і розбити собі коліно взагалі не проблема. Тож намагаюся оминути цю дорогу.

- Справді? Дивно, він на тебе так дивився, - на "так" Наталі робить акцент, який не реально не зловити, а оскільки мої нерви наразі балансують на межі адекватності й не дуже адекватності, то я це прекрасно відчуваю. Вловлюю цей нюанс.

- Як ТАК? - На що вона натякає? Може, вони там розмовляли не тільки про бізнес Іллі й про те, як він дівчатам косички в школі крутив? А і про мене? Можливо, він вже через Наталі пробивав інформацію стосовно мого особистого життя, а коли до мене дійшла черга з масажем, то вдав, що ніби-то нічого не знає?

- Як кіт на сметану, - промовляє подруга й починає хихотіти. Цікаво, довго протримається цей ефект веселощів? Надіюся, що ні, бо мене починає злегка бісити. Хоч би наш перший день за межами рідного міста не виявився останнім в даній нашій невеличкій компанії.

- Напевно, жінка не погодувала, от він і дивиться на мене як на сметану, - намагаюся вимовити все таким чином, щоб відбити у подруги будь-яке бажання й надалі продовжувати ці теревені.

- А Ілля не одружений...

- Ааа, так? - Ось це цікаво, скільки ж тем вони там встигли обговорити? - Це ти для себе дізнавалася дану інформацію?

- Та ні, просто...

- Вибач, мені потрібно терміново подзвонити.

Надіюся, що Наталці не прилетіло в макітру дурнувата ідея дізнаватися про особисте життя в Іллі для мене. Бо це було б мега дурнувато з її боку. Але стосовно цього я помізкую після, трішки пізніше, а наразі мені потрібно було зробити один важливий дзвінок. До однієї людини. Вона теж була людиною з минулого...

 




Поскаржитись на передплату




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше