Розлучення. Врятуй нас.

Розділ 14

- Привіт, ми з Наталі вже дібралися, - я все ж таки й справді вирішила спочатку набрати до Вадима, а потім і до мами, щоб повідомити, що все гаразд і я вже на місці. Думаю, не тільки для мене однієї ця затія була бентежною, мої рідні теж переймалися моїм від'їздом з міста. Рік тому ми всією родиною їздили на море, я, Вадим та Сюзі. Тож не можна сказати, що безвилазно знаходилася на одному місці, але щоб з подругою, без чоловіка, без доньки, це перша моя практика після народження дитини.

- Карино, чому ти залишила Сюзі зі своєю матір'ю? - Без привітань, без інших якихось питань, як я дібралася та як минула дорога, чоловік стартує з претензій.

- Бо ти працюєш, хіба ні? - Цей наш короткотривалий розрив має принести користь, а не до кінця розірвати наші відносини, саме тому ігнорую провокативний тон Вадим, яким він ставить питання, і відбиваю логічно. Спокійно промовляю, без психів. Якщо ми не хочемо наробити біди, то я маю бути "янем" в ту мить коли він "інь".

- Я б міг не працювати в ці дні, побути з малою, якщо тобі захотілося відпочити, - а от чоловік явно не підтримує моєї ініціативи не влаштовувати конфлікти, оскільки словом "відпочити" він ніби хоче мене вколоти. Зачепити за живе. Начебто запитати заочно - "а від чого тобі відпочивати? Від чоловіка? Від доньки? Від родини?"

- Вадим, давай не будемо сваритися, гаразд? - Втримуватися куди важче, неприємний осад залишився після дня народження доньки, і якщо його зараз не притиснути до землі, а дати піднятися вгору, то бути скандалу, це ж очевидно. - Мої батьки не так часто проводять час з Сюзі, натомість ми трішки перезавантажимося. Це піде тільки на користь.

- Перезавантажимося? Від кого? Від рідної доньки?

- Вадим! - Гаркаю в трубку, добре, що на вулиці чимала злива й поодинокі люди, які в таку погоду вийшли з сухих та теплих приміщень, не чують моєї агресії. - Це не я напилася на день народження рідної доньки. Це не я зіпсувала дитині свято. Якщо у когось і можуть бути тут претензії, то це тільки у тебе до себе самого. Ти ж це розумієш? Розумієш, що ніхто не повинен пожинати наслідки від твоїх необдуманих вчинків?

- Добре, проїхали, - дивно, варто було огризнутися, не церемонитися, як чоловік тут же заспокоюється і переводить тему, - то як дібралися? Ви зараз в готелі?

- Ні, приїхали на масаж, - тепер вже моя черга бути незадоволеною, тож вимовляю це так гордо, ніби похід на масаж це найавантюрніша затія за все моє життя і Вадим мене ні за що від цього не відмовить. Це як взимку в мороз не носити шапку. Голова мерзне, вуха відмерзають, але хочеш довести, що ось ти такий крутий і повчання матері тобі ні до чого. Ти ж типу дорослий, куди батькам до тебе?

- Я ж надіюся, що цей масаж буде робити жінка?

Вадим завмирає в очікуванні відповіді, а я так само застигаю, щоб усвідомити, що краще сказати. Як безболісніше викрутитися.

- Звичайно, жінка, а що? - Застосуємо тактику солодкої брехні перед гіркою правдою, бо та гірчинка може вилізти мені боком. А головне не тільки мені, а і всій моїй родині.

- Нічого, просто питаю, - знічев'я відповідає чоловік, але я то розумію, що не просто так він спитав, Вадим ревнує. Навпаки він не просто так запитав саме за стать масажиста.

- Добре, мені вже час бігти. Бувай. Цілую.

Завершую виклик, поки я не посипалася та не промовила істину. Вадим ревнує, а я натомість йому брешу. Чи ок це? Звичайно, не ок, але ж не казати йому, що мені мало того що масаж буде робити чоловік, так ще й чоловік, в якого я була шалено закохана. Об'єкт моїх зітхань та сліз.

Повернувшись в приміщення, я схопила журнал, щоб зайняти ним руки й очі, щоб відвернутися від думок про Іллю. Перемикнутися на щось інше. Але просидівши п'ять хвилин, десять, двадцять, я ніби дивилася на букви, натомість бачила картинки з минулого. З минулого, де я була ще школяркою й мріяла про цього хлопця. Підтирала слину й усвідомлювала, що він ніколи не буде моїм. І як оце заспокоїти себе? Як вгамувати? Однокласника немає поруч, він ще навіть не торкається до мого тіла, а я вся палаю від цих думок. Не знаю де себе подіти.

Агов, Карі, маєш чоловіка, маєш доньку, маєш чудову родину. Ти хочеш все це зіпсувати? Хочеш все перекреслити? Ні? Отже, бери свої мізки, котрі перетворилися в бовтанку, складуй все це якимось чином докупи й просто відбудь той масаж, як звичайна середньостатистична клієнтка цього центру. Гаразд? Гаразд!

- Роздягайся...

Одне слово з вуст Іллі й всі мої настанови вилетіли через вікно, залишивши моє тіло труситися від хвилювання. А це я ще навіть не роздягнулася...

 




Поскаржитись на передплату




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше