Розлучення. Врятуй нас.

Розділ 6

- Привіт, ми з Наталі вже дібралися, - я все ж таки й справді вирішила спочатку набрати до Вадима, а потім і до мами, щоб повідомити, що все гаразд і я вже на місці. Думаю, не тільки для мене однієї ця затія була бентежною, мої рідні теж переймалися моїм від'їздом з міста. Рік тому ми всією родиною їздили на море, я, Вадим та Сюзі. Тож не можна сказати, що безвилазно знаходилася на одному місці, але щоб з подругою, без чоловіка, без доньки, це перша моя практика після народження дитини.

- Карино, чому ти залишила Сюзі зі своєю матір'ю? - Без привітань, без інших якихось питань, як я дібралася та як минула дорога, чоловік стартує з претензій.

- Бо ти працюєш, хіба ні? - Цей наш короткотривалий розрив має принести користь, а не до кінця розірвати наші відносини, саме тому ігнорую провокативний тон Вадим, яким він ставить питання, і відбиваю логічно. Спокійно промовляю, без психів. Якщо ми не хочемо наробити біди, то я маю бути "янем" в ту мить коли він "інь".

- Я б міг не працювати в ці дні, побути з малою, якщо тобі захотілося відпочити, - а от чоловік явно не підтримує моєї ініціативи не влаштовувати конфлікти, оскільки словом "відпочити" він ніби хоче мене вколоти. Зачепити за живе. Начебто запитати заочно - "а від чого тобі відпочивати? Від чоловіка? Від доньки? Від родини?"

- Вадим, давай не будемо сваритися, гаразд? - Втримуватися куди важче, неприємний осад залишився після дня народження доньки, і якщо його зараз не притиснути до землі, а дати піднятися вгору, то бути скандалу, це ж очевидно. - Мої батьки не так часто проводять час з Сюзі, натомість ми трішки перезавантажимося. Це піде тільки на користь.

- Перезавантажимося? Від кого? Від рідної доньки?

- Вадим! - Гаркаю в трубку, добре, що на вулиці чимала злива й поодинокі люди, які в таку погоду вийшли з сухих та теплих приміщень, не чують моєї агресії. - Це не я напилася на день народження рідної доньки. Це не я зіпсувала дитині свято. Якщо у когось і можуть бути тут претензії, то це тільки у тебе до себе самого. Ти ж це розумієш? Розумієш, що ніхто не повинен пожинати наслідки від твоїх необдуманих вчинків?

- Добре, проїхали, - дивно, варто було огризнутися, не церемонитися, як чоловік тут же заспокоюється і переводить тему, - то як дібралися? Ви зараз в готелі?

- Ні, приїхали на масаж, - тепер вже моя черга бути незадоволеною, тож вимовляю це так гордо, ніби похід на масаж це найавантюрніша затія за все моє життя і Вадим мене ні за що від цього не відмовить. Це як взимку в мороз не носити шапку. Голова мерзне, вуха відмерзають, але хочеш довести, що ось ти такий крутий і повчання матері тобі ні до чого. Ти ж типу дорослий, куди батькам до тебе?

- Я ж надіюся, що цей масаж буде робити жінка?

Вадим завмирає в очікуванні відповіді, а я так само застигаю, щоб усвідомити, що краще сказати. Як безболісніше викрутитися.

- Звичайно, жінка, а що? - Застосуємо тактику солодкої брехні перед гіркою правдою, бо та гірчинка може вилізти мені боком. А головне не тільки мені, а і всій моїй родині.

- Нічого, просто питаю, - знічев'я відповідає чоловік, але я то розумію, що не просто так він спитав, Вадим ревнує. Навпаки він не просто так запитав саме за стать масажиста.

- Добре, мені вже час бігти. Бувай. Цілую.

Завершую виклик, поки я не посипалася та не промовила істину. Вадим ревнує, а я натомість йому брешу. Чи ок це? Звичайно, не ок, але ж не казати йому, що мені мало того що масаж буде робити чоловік, так ще й чоловік, в якого я була шалено закохана. Об'єкт моїх зітхань та сліз.

Повернувшись в приміщення, я схопила журнал, щоб зайняти ним руки й очі, щоб відвернутися від думок про Іллю. Перемикнутися на щось інше. Але просидівши п'ять хвилин, десять, двадцять, я ніби дивилася на букви, натомість бачила картинки з минулого. З минулого, де я була ще школяркою й мріяла про цього хлопця. Підтирала слину й усвідомлювала, що він ніколи не буде моїм. І як оце заспокоїти себе? Як вгамувати? Однокласника немає поруч, він ще навіть не торкається до мого тіла, а я вся палаю від цих думок. Не знаю де себе подіти.

Агов, Карі, маєш чоловіка, маєш доньку, маєш чудову родину. Ти хочеш все це зіпсувати? Хочеш все перекреслити? Ні? Отже, бери свої мізки, котрі перетворилися в бовтанку, складуй все це якимось чином докупи й просто відбудь той масаж, як звичайна середньостатистична клієнтка цього центру. Гаразд? Гаразд!

- Роздягайся...

Одне слово з вуст Іллі й всі мої настанови вилетіли через вікно, залишивши моє тіло труситися від хвилювання. А це я ще навіть не роздягнулася...

- Ілля, а ти міг би мені дати рушника? - Мнуся на одному місці, неймовірно сильно хвилююся, начебто дівчинка перед своїм першим разом і не ризикую пройти на ложе, де й має все трапитися. Масаж має трапитися, а ви про що безсоромники подумали?

- Рушник? Навіщо? - Нетямуще перепитує Ілля та не може усвідомити, чому я не проходжу до лежака, біля узголів'я якого однокласник і перебуває наразі. Ну, звичайно, чоловік готовий приступити до своїх прямих обов'язків, а його клієнтка, тобто я, незрозуміло що хоче та чого потребує. Пещена наша Карина, пещена, так відразу і не скажеш, що дуже рідко користується такими послугами, як масаж.

- Та просто тут дещо холодно, а рушником я могла б прикритися та зігрітися, - надіюся, що це приглушене світло, яке панує в цьому приміщенні, приховує моє розпашіле обличчя й всі інші частини мого тіла. Насправді тут доволі таки комфортна температура, а якщо врахувати ще той момент, що я дуже і дуже сильно хвилююся, то тут ледве не лазня. Ось тільки однокласнику знати про це не варто.

- Дивно, я думав тут тепло, та і твоя подруга нічого такого не говорила, що холодно, - стенає плечима Ілля, але все ж таки прямує в інший бік кімнати, відкриває дверцята шафи й дістає звідти заповітний рушник. Наразі це настільки для мене важлива річ, що я і словами передати не можу. Цей шматочок тканини наразі на вагу золота. - Тримай.

- Дякую, - я вихоплюю з рук чоловіка рушник, і тепер навпаки вмикаю прискорений режим пересування. Якщо до цього я м'ялася на місці й не наважувалася пройти далі, то ось зараз швидко підходжу до лежака, заплигую на нього, ледве не впавши з іншої сторони й накриваюся зверху рушником. Точніше прикриваю мою п'яту точку. - Можемо починати.

Бачив би мене зараз Вадим, знав би він, хто буде мені робити масаж, а ще й плюс до всього які я слова промовляю до цього чоловіка... Летіла б я додому скоріше автобуса.

- Добре, - поки що все окей, Ілля береться за мою спину, і хоч відразу пару голочок проштрикують моє тіло, умовних голочок, та все ж це триває буквально пару секунд, а надалі все більш-менш заспокоюється. Тіло віддається досвідченим рукам однокласника, серце дещо нормалізує свою роботу, а моя свідомість не так різко реагує на дану ситуацію. - До речі, подруга у тебе вогник. Не переслухаєш.

- Ага, вона така, - сто відсотків Наталі тут не червоніла, не бліднула й не соромилася, коли роздягалася перед Іллею. Дівчина була не з боязкого десятка, а якщо ще й врахувати той момент, що цей чоловік не був об'єктом її зацікавленості в школі, то й поготів подрузі не було сенсу хвилюватися. Вона просто прийшла на масаж. Не більше, не менше. Просто прийшла насолодитися та фізично й морально відпочити.

- Ніколи б не подумав, що ти будеш товаришувати з такою, як Наталка.

Чорт, і не побачиш же обличчя Іллі, не зрозумієш, з яким виразом обличчя він це вимовляє. Який сенс хоче вкласти в дану фразу.

- В якому плані? Чому ні? - В будь-якому разі треба запитати, прощупати підґрунтя, до чого веде однокласник.

- Ну, якщо чесно, то в школі ти була тихенька. Спокійна. Коротко кажучи, повна протилежність Наталі. Ніколи б не подумав, що ти будеш дружити з такою говіркою та відвертою дівчиною.

- Життя не стоїть на місці, а школа залишилася давним-давно в минулому. Ми стали іншими, дуже сильно змінилися, - ага, ось він до чого підводить. Отже, все ж таки Ілля мене час від часу помічав у школі? Все ж я не була повністю для нього привидом, якого він ніколи не зауважував?

- Так, це я помітив. Ти дуже змінилася.

- Хоч в кращу сторону? - Вже і руки Іллі на моїй спині не так мене сильно бентежать, натомість цікаво, що промовить однокласник на це моє питання.

- В набагато кращу. Ти стала дуже гарною. Прямо красуня. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше