Глава 2

Я бачу, як вона нахиляється ближче до Андрія і широко посміхається. Її тонкі пальці грайливо крутять пасмо волосся, а в голосі – відверте кокетство.

– А у вас такий гарний загар! Це все натуральний чи в солярій теж ходите? – повторюється незнайомка, але Андрій ніби цього не помічає.

Він лиш хмикає та кидає на неї короткий погляд.

– Натуральний. Два тижні під сонцем, ще б не засмаг.

– Вам дуже личить, – її голос м’який, медовий. Вона ледь нахиляє голову, щоб краще на нього подивитися. – Ви, напевно, тренуєтеся? Такі руки…

Вона дозволяє собі повільно провести поглядом по його передпліччях. Її очі блищать нестримною зухвалістю.

Я стискаю губи.

– Він не тільки тренується, а ще й у шахи добре грає, – кажу я рівним голосом, сподіваючись повернути розмову в нейтральне русло.

– Ой, шахи – це так цікаво! – вигукує вона з награним подивом. – Мене б хтось навчив…

Вона дивиться прямо на мого чоловіка, а не на мене. Немовби я тут зайва.

– Андрію, а ти не пам’ятаєш, у якій кишені наші квитки? Провідник, мабуть, скоро перевірятиме.

Він нарешті повертається до мене.

– У моєму рюкзаку, здається.

Я бачу, як дівчина ледь-ледь хмуриться, але швидко бере себе в руки.

– Ви така уважна дружина! – вона робить мені комплімент, в якому чується насмішка.

Я тільки міцніше стискаю руки.

– Так, дуже уважна, – кидаю коротко.

Але вона не відстає.

– Як вам пощастило, – зітхає вона, дивлячись прямо на Андрія. – Відпочинок із коханою людиною – це так романтично… А я ось одна…

Я більше не витримую.

– Ой, не хвилюйся, – я посміхаюся, але мої очі холодні. – Ти така чарівна, що хтось обов’язково підбере тебе дорогою.

Її брови здригаються, але лише на мить. Вона нахиляється ближче до Андрія.

– А вашій дружині не здається, що вона трохи… напружена?

Мої руки тремтять.

Я різко встаю. Я відчуваю, як серце гупає в грудях.

– Мені потрібно вийти.

Я виходжу з купе, різко закриваючи за собою двері. Мене трусить. Це що, жарт?.. Мені здається? Чи тільки що якась нахабна дівчина на моїх очах відкрито залицялася до мого чоловіка? А він… Він навіть не зупинив її.