Глава 26

Лісгар зустрів нас зливою. Свинцеві хмари затягли небо, де-не-де лунали гуркіт грому, блискали блискавки.

Ми довго кружляли над замком, перш ніж ризикнули здійснити посадку.

- Ось це погода! – сказала я, кутаючись у шаль й не наважуючись вийти з салону.

- І не кажи, – погодився зі мною чоловік, – скільки тут живу, а такого не пригадаю. Тут завжди було сонячно.

- Що ж мало статися, щоб погода так зіпсувалася?

- І мені теж цікаво. Ходімо швидше всередину, все дізнаємося, – запропонував Сашко.

Ми вискочили з вертольоту та побігли до ліфта, який спустив нас у гостьовий хол та зону їдальні й кухні.

Тут було багатолюдно та галасливо. Злякавшись негоди, мало не всі жителі Лісгару зібралися всередині замку та обговорювали можливі наслідки цього явища. А вони, зважаючи на все, наближалися, бо повіяв найсильніший вітер, що змушував згинатися дерева, бив у шибки вікон.

Розмови ми чули лише уривками, наближаючись крізь натовп людей до столу, де сиділи батьки Сашка.

- Сашко, Ніко! – Побачивши нас вигукнула Еліфія. – Вона кинулася до нас, міцно обійнявши. – Як же ми хвилювалися за вас!

- Я радий вашому поверненню, – підійшов до нас король Лісгару. – І ще раз із перемогою. Це дійсно прорив. – Останні слова були вимовлені відчужено.

- Батьку? – подивився на нього Сашко, трохи відступивши убік.

- Пізніше поговоримо, синку. Тут дуже багатолюдно. – Він стримано посміхнувся. – Вероніко, наша маленька зірочка та надія медичних технологій, ще раз мої вітання! – Він клацнув пальцями, і тут же мені піднесли пишний букет червоних троянд. Пролунали оплески. На нас чекали. Це відчувалося. Після промови Федеріка, де він вкотре висловив мені, Саші, Антоніо слова подяки, розповів про свої нові плани та ідеї, розпочався банкет.

Ніхто жодного разу не згадав імен Всеволода чи Девіда, всі веселилися й постійно підходили до нас, щоб потиснути руку, розпитати про деталі Конгресу чи Лондон. Ніхто з нинішніх мешканців Лісгару там не бував останні роки.

Вечір був такий прекрасний та привітний, що нікому не хотілося розходитися. Лише на світанку ми розійшлися по кімнатах, так і не дізнавшись головного – причину негоди.

Як виявилося, наші побоювання не були марними. Буря не вщухала всю ніч.

Вранці нас розбудив стривожений Федір. Він отримав лист із Землі. За вікном вирувала негода, у Замку було холодно, адже ніхто й ніколи не займався проведенням у нього опалення.

- Терміново до мого кабінету. Рішення від нас чекають якнайшвидше.

- Що трапилося, тату? – Сашко підвівся так швидко, що я й помітити не встигла.

- В кабінеті розповім. Каву нам принесуть. І якнайшвидше, я прошу вас. Це важливо.

Було помітно, що він схвильований та збентежений. Було остаточно  зрозуміло, що новини жахливі. Вже за десять хвилин, ми з чоловіком прийшли до його кабінету. Він був не один. Еліфія також сиділа у кріслі.

- Доброго ранку!

- Доброго, – відповіла вона.

- Сідайте швидше! – попросив Федерік. – Слухайте.

Він розклав перед собою роздрукований аркуш паперу і почав читати.

«Дорогий Федеріку, вітаю тебе і всіх лісгарців!

Як ми й обіцяли, у найкоротший термін було проведено розслідування за фактом обману та використання ідеї Олександра його братом Всеволодом у конструюванні робота. Цей факт було доведено. Всеволод й Девід дали свідчення та під натиском у всьому призналися. Також затриманий Сергій, що також був в команді. Ілму знайшли, вона все підтвердила. Обвинувачений та його спільники заарештовані терміном до двох років позбавлення волі без права надалі займатися технологіями та наукою. Також їм буде накладено заборону на виїзд із країни терміном до десяти років. Остаточні терміни встановить суд.

Я вітаю Вероніку та Олександра Рендолла з перемогою на Конгресі. Модель робота відправлена ​​на проведення тестів та додаткових досліджень. Вони пройдуть протягом місяця, після цього ми запустимо робота у виробництво та проведемо презентації для найкращих клінік світу.

Запрошуємо вас взяти у них участь. Про дату повідомимо додатково.

Крім того, з сумом повідомляю, що вчора на позачерговому екстреному засіданні Конгресу було ухвалено рішення повністю ізолювати Лісгар. У вас є лише місяць на ухвалення рішення — залишити планету, яка тепер стане неконтрольованою та непередбачуваною, або повернутися на Землю. Всім, хто там проживає, буде надано допомогу у придбанні житла та працевлаштуванні в будь-якій країні Землі.

Також хочу вам повідомити, що Лісгар опинився під владою арктичного циклону, тому найближчими днями погода сильно зіпсується. Але через три-п'ять днів, знову повернеться сонце.

Гарного вам дня. І чекаю на відповідь.

Вільям М.»

- Що скажете? – спитав король, порушивши тишу, яка повисла на кілька хвилин після того, як він перестав читати.