Глава 20

Цікаво, що змусило Всеволода піти проти сім'ї? Проти всього світу? Невже лише власні амбіції?

- А дядько Толя? Що з ним? – занепокоїлася я, зрозумівши, що він так і не сказав нічого про брата мого батька.

- Він теж спить, а коли прокинеться, все вже скінчиться. Не бійся. Нічого кримінального. А потім Антоніо повернеться на батьківщину. У Лісгарі на нього після цього мого тріумфу не чекатимуть.

- Психи! Ви всі – справжні психи! – я схопилася й кинулася до виходу з номера, сподіваючись, що я зможу ще щось зробити та врятувати їх.

- Даремно поспішаєш, крихітко. Ти не вийдеш звідси. Він випередив мене і загородив спиною вхідні двері. – Ти надто розумна, щоб бути дружиною Сашки, Ніко. Він — нікчема, слабак, але завжди чесний й виконавчий. Трудоголік до неподобства. З такими важко. Подумай, маєш ще шанс все змінити. Залишайся зі мною, я відкрию тобі безліч перспектив у науці, кину небо до твоїх ніг! Я покажу тобі весь твій світ, потім і Лісгар, й всі інші світи, які ми зможемо створити чи відкрити. Такі, як Сашко, можуть лише працювати, але не заробляти, а я... Я вмію керувати та отримувати гроші. Жити треба легко, – він зробив крок до мене, опинившись майже впритул.

- Ти псих, – повторила я. – І саме ти все підлаштував. Ти нічого не знаєш про кохання, підтримку та родину. Все, що тебе хвилює – гроші. Ти – всі наші біди та проблеми, – повільно говорила я. – Зараз ти проведеш мене до чоловіка, я хочу знати, що ти з ним зробив, а потім, потім ти даси всім нам спокій. Я не кину Сашка! Він знав, що його брат – нікчема. І як міг захищав... Так, може, Саша й слабший за тебе, але в нього широка душа, якої в тебе немає. І в нього є розум і серце, здатне любити, а ти тільки використовуєш людей у ​​своїх цілях, а потім викидаєш на смітник! Я не здивуюся, якщо ти й Девіда, обманеш. Хочеш слави? Так йди! Іди та презентуй крадені ідеї! Я подивлюся, що скаже Британський Конгрес, коли дізнається про плагіат.

Всеволод почервонів, відсторонився й мовчки відчинив двері.

- Йди за мною. Я проведу тебе до чоловіка, - прохрипів він.

Він провів мене поверхом вище, завів у номер, де на дивані лежали й мирно спали Сашка та дядько Толя.

- Ти хотіла їх побачити? Дивись. Мені більше ніколи тут розсиджуватися. Я дивлюся, моя розповідь на тебе не подіяла? Що ж, побачимось увечері, Вероніко, коли я повернуся сюди з ліцензією. Подивимося, як ти тоді заспіваєш. А поки посиди з ними, може, все ж таки погодишся на мої пропозиції. Хоч я й люблю недоторканних. – Він криво усміхнувся та пішов геть.

Я сіла поряд із рідними і насамперед приступила до огляду. Вони справді просто міцно спали. Серцебиття було рівним, дихання теж.

За допомогою кишенькової лабораторії, знайденої у дядька Толі в сумці, я зробила аналіз крові, переконалася, що нічого загрозливого для їхнього життя в її складі немає і все, що намагався зробити Всеволод – лише блеф, залишила їх відпочивати. Я не зможу їх розбудити, надто сильна доза снодійного й навіть якщо я їх примудрюся розбудити та підняти, то отримаю лише двох ходячих зомбі. А мені це не потрібно.  Спати чоловіки будуть щонайменше до десятої вечора, а може й того довше.

Мені довелося зібрати в кулак всю силу волі, засунути подалі весь страх і істерику, проковтнути сльози. В середині мене зараз грало лише почуття справедливості. Я знала, наскільки важливими є для Сашка його розробки. Та й дядькові теж. Я лише молода дівчина, яка закінчила медичний коледж, але за останні місяці пройшла таку практику й отримала неймовірний життєвий і професійний досвід, що відчувала, що я зможу. Я впораюся. З мовою проблем не було. Я вільно говорила англійською.

Всеволод не отримає визнання. І якщо Сашко не може сам презентувати нашого робота – це зроблю я! Своїх не кидають у біді, ми не можемо програти.

Сашко, подаючи заявку, вказав у ній лише два імені – своє та моє. Тільки ми могли брати участь у презентації. Члени нашої команди – Девід й Антоніо -були лише членами та гостями Конгресу, а отже, презентувати робота від імені групи не могли... Чи все ж могли?

Раптом страшна догадко промайнула в голові! Ну, звичайно ж! Я пам'ятаю, що Девід дуже засмутився через те, що презентувати модель буде не він, а Сашко. Виходить, він міг... Він теж міг подати заявку на участь у Конгресі, але від свого імені! Я пройшла по кімнаті декілька кругів, випила склянку води, глибоко зітхнула. Я зобов'язана придумати, як зробити так, щоб повірили мені, і як довести, що вони пройдисвіти й злодії?

З номера я вийшла легко, двері були відчинені. Невже забув? Чи вирішив, що я не стану йому заважати та сидітиму й страждатиму? Що ж, тоді Всеволод дуже помилився.

Я повісила на ручку двері табличку: "Не турбувати", щоб покоївки не заважали хлопцям спати, й повернулася до свого номера. Я маю не тільки презентувати нашого робота всім членам Конгресу, а й призвести фурор у всіх його учасників та преси. Для цього потрібно підготуватися. Часу залишалося вкрай мало. Початок засідання був запланований на другу годину дня, а стрілки годинника на стіні наближалися до одинадцятої.

Я замовила сніданок у номер, потім попросила знайти мені перукаря та візажиста. Все було подано за лічені хвилини, а за двадцять хвилин до мене прийшли найкращі майстри спа-салону, що знаходився в готелі.

Ще дві години наді мною чаклували дівчата, допомогли вибрати вбрання з усіх привезених мною речей. Вибір професіоналів упав на чорну сукню-футляр та туфлі на високих підборах. Волосся красивими локонами спадало трохи нижче плечей, якісний макіяж, акуратний манікюр, і я повністю готова до презентації. Я кілька хвилин покрутилася перед дзеркалом, оцінюючи свій образ, потім віддячила дівчатам, залишивши їм щедрі чайові та підхопивши валізку, спеціально підготовлену до презентації, взяла перепустку на Конгрес та поспішила до конференц-зали.