ГЛАВА 26: МАРКУС ВОЛЬФ ТЕ, ЩО ПОВЕРНУЛОСЬ

Об’єкт ORION.
Після події.
2047 рік.

Іноді люди повертаються.
Іноді — ні.
Іноді повертається щось…
що пам’ятає, ким воно було.
Після
Тиша була іншою.
Не напруженою.
Не живою.
А…
обережною.
Давид
— Хтось може пояснити, що це щойно було.. — прошепотів він.
Ніхто не відповів.
Мей
Вона дивилась не на сферу.
І навіть не на Остапа.
На Маркуса
Громов
— Всі перевірка стану!
— Живі!
— Без поранень!
Голоси.
Команди.
Реальність поверталась.
Але не вся
Маркус
Стояв нерухомо.
Як і раніше.
Остап
Повільно повернувся до нього.
І вперше…
подивився по-справжньому.
Контакт
Він не один.
Остап
— Я знаю.
Мей
— Що ти знаєш..
Пауза
Остап не відповів одразу.
Правда
— Він повернувся.
Пауза.
— Але не повністю.
Давид
— Та що це значить взагалі!
Маркус
І тоді…
він зробив крок.
Реакція
Всі миттєво напружились.
Громов
— СТІЙ!
Маркус
Зупинився.
Послухав.
І посміхнувся
Неправильно
— Цікаво, — сказав він.
Тихо.
Спокійно.
Наче пробував слова.
— Ви досі думаєте, що я один.
Тиша
Давид
— Мені це не подобається…
Мей
— Замовкни.
Маркус
— Ви відчули це, правда
Пауза.
— Коли світ… зрушився.
Остап
— Ти був там.
Маркус
Погляд.
Прямо в очі.
Відповідь
— Ні.
Пауза.
— Я був у всіх варіантах.
Тиша
Громов
— Досить.
— Ти хто
Маркус
Посмішка зникла.
І вперше
його обличчя стало серйозним.
Відповідь
— Я — той, хто залишився.
Давид
— Після чого!
Пауза
І тоді
він зробив ще один крок.
Зміна
І реальність…
на секунду…
запізнилась за ним.
Мей
— Ти це бачив..
Остап
— Так.
Усвідомлення
— Він не синхронізований.
Маркус
— Не зовсім.
Контакт
Він розірваний.
Остап
— І ти…
Пауза.
— тримаєш це разом
Маркус
Погляд змінився.
І вперше
в ньому з’явилось щось людське.
Відповідь
— Ні.
Пауза.
— Я не тримаю.
Давид
— А що тоді!
Тиша
Маркус
— Я пропускаю.
Реакція
Мей різко відступила.
Громов
— ВСІ НАЗАД!
ПЕРИМЕТР
— Фіксуємо аномалію.
— Об’єкт нестабільний.
— Рекомендація нейтралізація.
Остап
— НІ!
Пауза
Всі подивились на нього.
Остап
— Якщо ви його знищите…
Пауза.
— це відкриє більше.
Мей
— Ти впевнений..
Остап
— Я це відчуваю.
Контакт
Він тріщина.
Остап
— Він не ворог.
Пауза.
— Він… канал.
Давид
— Це звучить ще гірше.
Маркус
І тоді…
він тихо засміявся.
Не сміх
Резонанс
Світ
На секунду…
весь простір відгукнувся.
І щось інше
відгукнулось теж.
Далеко
Дуже далеко
Мей
— Ти це відчув..
Остап
— Так.
Усвідомлення
— Він не просто тут.
Пауза.
— Він зв’язаний.
Громов
— З чим!
Маркус
Повернув голову.
Повільно.
І сказав
— З тим, що ще не прийшло.
Тиша
Давид
— Мені це не подобається взагалі.
Остап
Він дивився на нього.
І вперше
відчув страх.
Не за себе
За світ
Останній рядок
Бо якщо Маркус був дверима…
то питання вже було не “чи відкриються вони”.
А…
хто саме зайде першим.