Розлом реальності: Хроніки проєкту Orion

ГЛАВА 5: Рада ПЕРИМЕТРУ

На Землі було небагато місць, про які не знали навіть уряди.
Більшість секретних баз рано чи пізно ставали частиною політики, торгівлі або шпигунства. Інформація просочувалася. Люди говорили. Системи ламалися.
Але існували об’єкти, які не належали жодній державі.
Вони належали історії довшій за держави.
Одним із таких місць була центральна координаційна станція ПЕРИМЕТРУ.
Її точне місцезнаходження не значилося ні в одному відкритому архіві.
Навіть більшість співробітників організації знали лише координати свого сектору.
Але сьогодні система зібрала Раду.
Причина була одна.
ORION прокинувся.
Камера
Велика кругла зала була освітлена м’яким білим світлом.
У центрі знаходився прозорий голографічний стіл.
Над ним повільно оберталася модель Землі.
На ній світилися три точки.
Україна.
Гімалаї.
Південна Атлантика.
Чорнобиль.
SHAMBALA.
ATLANTIS.
Навколо столу стояли люди.
Деякі були присутні фізично.
Інші — лише голографічними проєкціями.
Рада ПЕРИМЕТРУ рідко збиралася повним складом.
Останній раз це було… у 1986 році.
Генерал Ковач
— Отже, — сказав чоловік у темному костюмі, — ORION знову активний.
Його звали Андраш Ковач.
Він представляв військовий сектор ПЕРИМЕТРУ.
— Підтверджено, — відповів оператор.
— Джерело
— Експедиція в Зоні.
Ковач нахилився вперед.
— Тобто вони відкрили архів.
— Так.
— Хто
На столі з’явилися профілі.
Остап Коваленко.
Мей Чжень.
Давид Леві.
Артем Громов.
Маркус Вольф.
Ковач затримав погляд на одному імені.
— Коваленко.
Архів
Інший член Ради, сивий чоловік із тонкими окулярами, тихо сказав
— Отже, це сталося.
Його звали професор Еліас Хартман.
Головний історик ПЕРИМЕТРУ.
— Ми чекали цього майже шістдесят років.
— І ви досі впевнені, що це він — спитала жінка з японського сектора.
Хартман відповів без вагань.
— Ймовірність дев’яносто три відсотки.
— На основі чого
Він торкнувся панелі.
На голограмі з’явилися старі документи.
Козацькі записи.
Щоденники.
Секретні радянські архіви.
— Лінія характерників, — сказав Хартман.
— Легенди, — відповіла жінка.
— Ні.
Він збільшив один із документів.
— Спостереження.
Характерники
— У XVII столітті, — почав Хартман, — існувала невелика група людей, яких боялися навіть досвідчені воїни.
— Козаки.
— Так.
— І що в них було особливого
— Вони могли входити в стан, який сучасна нейрофізіологія назвала б повним резонансом із зовнішнім полем.
Ковач підняв брову.
— Ви хочете сказати…
— Що їхній мозок реагував на аномалії простору.
— Це неможливо.
— Саме так казали і про ORION.
Хартман повернувся до голограми.
— У кожному поколінні цієї лінії народжувалася одна людина з особливою стійкістю до… назвімо це контактним навантаженням.
— Ви маєте на увазі розлом.
— Саме так.
Він показав на фото Остапа.
— Останній представник цієї лінії.
Інші вузли
— Добре, — сказав Ковач. — Припустимо, це правда.
Він показав на карту.
— Але чому активувалися три вузли
Хартман відповів спокійно
— Бо система прокидається.
— Яка система
Голограма Землі змінилася.
На ній з’явилися десятки слабких точок.
Гіза.
Тибет.
Анди.
Антарктида.
Полісся.
— Давня мережа, — сказав Хартман.
— Піраміди — недовірливо спитав Ковач.
— Частково.
— Ви серйозно
— Абсолютно.
Хартман подивився на карту.
— Люди тисячоліттями будували маяки там, де реальність була тоншою.
— І ви думаєте, що вони знали про розломи
— Я думаю, що вони вже бачили, що буде, якщо їх не стримувати.
ATLANTIS
— Тоді поясніть це, — сказала оператор.
Вона збільшила третю точку.
Південна Атлантика.
— База ATLANTIS була законсервована у 1994 році.
— Так.
— Але її системи щойно активувалися.
У залі стало тихо.
Ковач повільно сказав
— Хто дав команду
Оператор похитала головою.
— Ніхто.
— Неможливо.
— Система запустилася сама.
HELIOS
У цей момент заговорив голос із орбіти.
— Центр, це HELIOS.
На столі з’явилася проєкція станції.
— Ми отримали новий сигнал.
— Джерело — спитав Ковач.
— Не Земля.
— Що
Юкі Танака виглядала спокійно, але її очі були напружені.
— Ми отримали відгук.
— Від чого
Юкі повільно відповіла
— Від об’єкта за межами атмосфери.
— Якого об’єкта
Вона показала координати.
— Ми ще не знаємо.
У залі стало дуже тихо.
Старе попередження
Професор Хартман повільно сказав
— У архівах є один запис.
— Який
— Дуже старий.
— Наскільки
— Старший за ПЕРИМЕТР.
Ковач подивився на нього.
— І що там написано
Хартман відповів
— Коли мережа прокинеться, вони повернуться.
— Хто
Хартман подивився на карту.
— Архітектори.
І саме в цей момент на голограмі спалахнула четверта точка.
Не на Землі.
На орбіті.
Прямо поруч зі станцією HELIOS.
Оператор тихо прошепотіла
— У нас гість.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше