Глава 14.5.

Даніель подивився на "тіло" та спохмурішав.
— Умовно, нас усіх випадковим чином поділили на пари, — не зважаючи ні на що, Жак закинув руки за голову та прямо так і ліг спиною на землю. — Це ми зараз з Даніелем дізналися вже тут, на галявині. Мсьє Ротфор теж в підсвідомості, чекав нас та вгамовував цікавість новоприбулих.
Я обернулася й дійсно – десь в стороні стояв Ротфор, якого я спочатку навіть і не помітила. Він розмовляв про щось з тими хлопцями з бойового інституту. Як я розумію, він є їхнім наставником.
— В однієї істоти в парі було випробування на силу духа. Штучно створили умови, щоб здавалося, ніби вона тут одна вже дуже тривалий час. До цього всього вплив на емоційний фон, посилюючи всі негативні почуття.
А чи не надто сильний вплив це все має на свідомість? Он русалка, і досі не приходить до тями. Чому? На галявині я щось не бачу нікого іншого, хто б був ще у безсвідомості.
— А в другої – випробування на... скажемо так - доброчесність. Ти могла або лишити її там, на старті, або спробувати врятувати бідолашну. Що ти й зробила.
— Чому ми раді, — додав все ще похмурий спадкоємець, — але чому мадмуазель де Летельє досі не прокинулася?
І подивився на мене. Ну ні, звинувачувати мене в тому, що я робила – ще куди не йшло, а в тому, чого я навіть не робила – це вже верх нахабства! Я теж повернулася в сторону дівчини. Її обличчя було повністю спокійне та... бліде?

— Гадки не маю, — я знизала плечима та склала руки, ніби ховаючи таким жестом легку нервозність.

Це дуже складно – спілкуватися не з селянами, які легко ведуться на будь-які, майже дитячі, провокації, а з аристократами, які все своє життя пробули серед придворних інтриг.  Доводиться, як наприклад зараз, спочатку вдавати нервозність, а потім її ж "ховати". Вона була у цій ситуації цілком можлива, чи то жарт? Молодша сестра постраждала в першому ж турі. І за яких обставин? Зі мною наодинці.

— Я не буду приділяти багато уваги урочистим вітанням з перемогою вашої команди в першому випробуванні, Ваша Високосте, — до нас підійшов Ротфор, а у кромки лісу я побачила Женев'єву з якоюсь ще дівчиною, фенікс вочевидь теж завершила своє випробування, — Що з мадмуазель де Летельє? 

Маг присів навколішки біля голови русалки та приклав долоню їй до лоба. Тим часом, Женев'єва вже встигла підійти до нас та схвильовано подивилася спочатку на свого нареченого, а потім на мене. Я похитала головою, мовляв, взагалі немаю гадки, що могло статися. Фенікс трохи про щось пошепки поговорила з Даніелем, а потім підійшла до мене. До речі її вбрання було майже цілим, чого взагалі не можна було сказати про мою сукню. Я тільки диву дався, як можна було за таких умов не зіпсувати одяг, ще й такий об'ємний.

— Вона як знепритомніла, так і не отямилась? — так само пошепки спитала вона мене. 

— Ні, а твоя партнерка чи ти?

— В моїй парі втратила свідомість мадмуазель Помпаре, але ж вона прокинулася майже одразу, коли було вже зрозуміло, що я її не збиралася лишати, — Женев'єва обернулася на мсьє Ротфора, який все ще тримав свою руку на лобі де Летельє та бормотів щось собі під ніс.

Пауза затяглася, інші учасники на галявині почали вже помічати, що щось не так та потрохи підходили теж до нас. Принц, Жак, Женев'єва та я вже піднялися та напружено стояли навколо ношей. Через декілька хвилин Ротфор нарешті відняв долонь від дівчини, підійнявшись.

— Через декілька секунд мене замінять, а поки чекайте на решту учасників, — з цими словами він просто щез разом з де Летельє та ношами відповідно.

На галявині миттєво піднявся галас. Що знову сталося?