Глава 12.4.

Сама урочиста подія відбувалася безпосередньо в інституті бойової магії Чармівілю. На вулицях зустрічались ще дуже мало перехожих, але в цілому, місто дуже швидко "прийшло до тями" після катастрофи. Досі я отримала від дядька лише один лист, де він писав про те, що дуже зараз багато клопотів та з запрошенням зустрітися згодом на "нашому місці", виходить, що це вже завтра. Ці його загадкові "клопоти" мені не подобаються, судячи з тексту листа, складалося враження, що він дуже нервувався, хоча це йому зовсім не властиве. Що ж таке могло статися, що змусило його втратити свій вічно спокійний та холодний настрій? Він не був лідером нашої "команди" або, тим паче, моїм босом, але я безсумнівно поважала його силу та досвід. До того ж, він точно більше знав про Світле королівство та світлу магію в цілому.

Але зараз я не могла перестати подумки ругати Моміль та її палке бажання знайти мені пару, що взялося невідомо звідкіля. Час від часу я дійсно ловила на собі погляд герцога, що трохи все ж таки мене нервувало.

Моміль, навіщо? Ось скажи мені.

Та що?? Я ж як краще хотіла.

Як краще? Про нас з де Брієнном будут рясніти усі заголовки газет цього тижня.

Чи то не твої слова, що герцог – не та людина, яка дозволить так просто розповсюджувати про нього чутки.

Ось же... Вперта білка.

Згодом, коли наш екіпаж нарешті доїхал до будівлі інституту, наши суперечки з хвостатою зійшли все-таки на "ні". Але вона свою позицію так і не змінила: "Герцог – чудова для мене партія, а я невдячна нахаба, яка повинна свого фамільяра(її) на руках за ці старання носити". Про те, що я і без того її постійно ношу на руках, я вирішила промовчати.

Велична будівля, але без зайвої химерності чи яскравих барв. За нею простиралися нескінченні поля, але якщо придивитися, то можна було побачити, як повітря трохи мерехтить. Підозрюю, що під цим захисним куполом є цілковита система полігонів та ще багато-багато всього. Не дарма ж це все-таки військовий ВУЗ.

— Даніелю, щось у мене погане передчуття... — тихо неначи сама боялась щось голосно говорити, аби не накликати біди, промовила Женев'єва.

— Не переймайся, особливу після замаху та нападу на місто, безпеку перевірили десятиразово та значно ретельніше, ніж зазвичай.

— Так, Даніель має рацію, — Жак першим вийшов з карети, — не дарма місцем проведення обрали цей інститут – це справжня фортеця!

Біля входу нас вже зустрічала купа людей: охорона, студенти, преса... на останніх Моміль постійно кидала дуже заздрісні погляди, але нікого спопелити їй таким чином поки що не вдалося. Звичайно, наш з герцогом "тандем" не залишився ними всіма непоміченим.

— Ваша Світлість! Як ви прокоментуєте ваше однакове вбрання з новою учасницею Ігор?

— Як ваш зв'язок пов'язан з тим, що гравця тільки-но замінили та одразу саме на мадмуазель Фено?

— Ваша Високосте, як ви почуваєте себе після замаху на ваше життя? Чи все добре?

— Мадмуазель д'Омон, чи є якісь новини про арешт вашого брата?

Звідусіль нас просто "засипали" питаннями, проханнями про окреме інтерв'ю та інше подібне. Увесь цей натовп, схоже, не пускали усередину, тож йому нічого не залишалося окрім як стояти чергувати тут.