Всю решту вечора та уночі білка невпинно працювала над своєю дорогоцінною статтею, тому не дивно, що сьогодні вранці я її знайшла сплячу прямо в обіймах зі своїми записами. Моміль взагалі була надто вже в гарному настрою після вчорашнього, прямо до дратівливого в гарному. Чим не могла похвалитися я. Останнім часом я взяла собі за погану звичку надто багато часу проводити у власних роздумах. Треба вже з цим щось починати робити, бо так діло не піде. А діло у мене дуже важливе. Я б з задоволенням тренувалася ранками на полігоні, якби не одне "але". Мені б було набагато спокійніше робити це наодинці.
Я заздрісно проводила поглядом герцога, який зараз теж прямував тренуватися, але звичайно що на окремий полігон. Мене він або не помітив, або зробив вигляд , що не помітив. А мені залишалося лише поплестися до того самого полігону, де ми займалися позавчора. Магічний купол тут, до речі, вже встигли відновити.
— Доброго ранку, — привіталася та відмітила, що всі були вже в зборі, а я прийшла останньою.
— Як там Моміль? — тихо спитала в мене Женев'єва, — Щаслива?
— Просто безмежно, — так само тихо відповіла я, — зараз спить.
— Ну, якщо всі вже прийшли, — перервав наші перешіптування Даніель, — почнемо. Сідайте.
На краю полігона виявилася невеличка загорожа, з відсутньою однією стінкою, для огляду всього поля під куполом. Навіщо на территорії цього маєтку взагалі було побудовано так багато тих полігонів? Сумніваюся, що вони всі були побудовані за наказом де Брієнна, особливо враховуючи те, що він тут зазвичай навіть не живе взагалі-то.
— Сьогодні ми не будемо надто довго тут спілкуватися, — принц обвів нас прискіпливим поглядом, — для початку треба ввести в курс справи у першу чергу Кору.
— Ми вже майже рік посилено тренуємося у команді та, як ти розумієш, не розраховували на нового гравця, — підхопила тему фенікс.
— Коро, ти знаєш, хоча б приблизно, хто цього п'ятиріччя приймає участь в Іграх?
— Так, я звичайно вже встигла прочитати статті в газетах на цю тему, — а потім вирішила трохи розрядити обстановку, — то того ж Моміль мені вже всі вуха продзижчала про Ігри, учасників, університети і так далі.
Всі троє розуміючи заусміхалися. Вони вже встигли учора побачити білку "в дії". Точніше, під час праці.
— Нашими головними супротивниками, тобто тими, які можуть нам скласти реальну конкуренцію, є три команди: Чармівільського інституту бойової магії, Пуассонвільского університету та Аквавільскої академії мистецтв.
Говорячи, принц уважно спостерігав за моєю реакцієї. З чого це? Дивно, у чомусь мене підозрює, у чому? Недовіряє. Судячи з його реакції, після того, як я "дивовижним чином" залишалася в живих, будучи отруєною його дядьком, він якщо й не знав про такий намір герцога, то точно щось підозрював. Щодо інших команд... жодна з назв цих університетів мені не давала майже ніякої інформації. Звичайно, щось я чула, хоча б тому, що ретельно перевіряла біографії усіх учасників Ігор. Але розповісти зараз щось більш конкретне про ці вищі навчальні заклади я б не змогла. Тому просто повільно йому кивнула, даючи зрозуміти, що щось таке я таки чула.
— Якщо ти вже ознайомлена з списками учасників, то не могла не помітити, наприклад, виняткового випадку з командою академії мистецтв, де одні лише жінки.
Трохи вже дратувало оце завзяте відношення до жінок у Світлому королівстві, але що поробиш? Доведеться небагато потерпіти ще, та й я зовсім скоро повернуся додому.
— Я так розумію, що всі слабкості головних супротивників ви вже встигли вивчити?
— Так, Коро. Тому зараз з тобою нам дуже важливо це все наздогнати.
Мене не хотіло покидати відчуття, що я знову опинилася на кланових теоретичних заняттях, як колись в дитинстві. Давно я вже не відвідувала групові уроки, але схоже, що відтепер це стане моєю повсякденністю. Вони почали мені наперебій розповідати про кожного з учасників цих команд. На диво, я дійсно дізналася для себе багато чого нового. Так як відомості про склад гравців ховали до останнього, це значно ускладнювало для мого дядька пошук інформації.
— Думаю, нам вже час збиратися, — сказала Женев'єва.
— Але ще більше ніж півтори години до виїзду! — її наречений.
— Нагадай мені, скільки часу витрачається на жіночий туалет за етикетом для подібних подій?
Принц зовсім вже не "по-принцевські" закатив очі.
— Сподіваюся, цього разу ми обійдемося без землетрусів та таки доберемося до того місця зустрічі команд, — пробурчав Жак.
#2286 в Фентезі
#5241 в Любовні романи
#1211 в Любовне фентезі
таємниці та інтриги, сильна героїня та владний герой, головні герої з сірою мораллю
Відредаговано: 31.08.2024