Глава 9.2. Зброя

По воєнному швидко збиратися мені було не звикати – чотири хвилини мені вдосталь вистачило, щоб повністю привести себе до ладу. Коли я вийшла з ванної, кота в кімнаті вже не було. Через ці чотири хвилини нічого на моєму обличчі вже не нагадувало про вчорашнє отруєння, а я бодрим кроком вже прямувала до потрібного полігону. Цими синіми нитками я навчилася керувати ще учора, коли йшла від герцога до своїх покоїв. Дорогою, до речі, що того разу, що зараз, не зустріла жодної живої душі... могла б сказати я, але у випадку цього маєтку треба уточнювати, що жодної НЕ живої душі я також не зустріла.

За чотири хвилини я-то встигла зібратися, але все одно зараз трохи запізнювалася. Чи то щось з годинником, я вже нічому не здивуюся у цьому будинку, чи то дядько прибрехав. Тим не менш, на тренування, схоже, я прийду останньою. До потрібного мені полігону від будинку вела вимощена вузька доріжка і, ще крокуючи нею, я вже почула сперечання:

— Даремно я її залишила одну сьогодні... — пролунав сумний голос Моміль.

Я завмерла та прислухалася. Цікаво все ж таки, як герцог буде пояснювати мою відсутність (а він на полігоні теж вже був, я це відчувала). До того ж, як я можу пропустити таку продуману ним виставу? Дарма він це все вигадував чи що? Хоча б подивлюся.

— Скоріше за все, вона просто ще спить, — спробував заспокоїти білку Жак.

— Я піду перевірю тоді її, а ви починайте тренування.

— Ти не навчилася користуватися ще нитками – заблукаєш. Тим паче, навіщо кудись ходити, якщо можна просто надіслати Корі сигнал? — заперечив менталіст.

Коли це вони з ним вже встигли потоваришувати? Я відключилася усього на одну ніч. В бесіді поки що приймали участь лише Жак з білкою, ані принца, ані Женев'єви чутно не було.

— Не можна, у маєтку не працюють традиційні засоби зв'язку, — а ось і де Брієнн, — тому до неї піду я, а ви почніть вже врешті-решт тренування.

Я, звісно, розумію, що у мертвих немає поняття честі, але інші члени команди ж не знають ще про мою "смерть". У мене репутація не встигла ще з'явитися, як цей герцог її псує. То в кабінет наодинці, то взагалі в мою спальню. Навіщо він має йти туди самотушки? Щоб добити якщо що? Ну хіба що за цим.

— Можливо дівчина просто спізнюється, мало що могло статися, — я нарешті почула Женев'єву.

— Не думав, мадмуазель д'Омон, що в нас настільки багато часу. До церемонії відкриття залишилося усього пара годин.

Схоже, "вистави" я не дочекаюся, якщо він зараз піде сюди, то одразу мене виявить. Шкода, як завжди доведеться влаштовувати виставу самостійно. Ну, принаймні, мені не звикати.

Хвилина знадобилася, щоб обережно та безшумно відійти на певну відстань, та зробити вигляд, що ось я, бігла як могла. Трохи привела свій тренувальний одяг в неохайний стан, розтріпала волосся. І ось він вийшов мені на зустріч.

Я цього дійсно не очікувала. Чомусь, у моєму розумінні герцог взагалі був не здатним до емоцій. Зараз же, лише на хвильку, але його лице витягнулося від здивування.

— Ваша Світлосте, вибачте, я проспала сьогодні, – і, взагалі-то, це цілковита правда.

Після моїх слів, із-за огороди вийшов, майже вибіг, кронпринц та решта команди. А чому це в Його Високості таке полегшення читається на обличчі? Знав, що зі мною щось станеться?

— Коро? Ми тебе не могли дочекатися, з тобою все гаразд?.. — я зробила реверанс, але відповісти принцові не встигла, герцог і сюди вирішив втрутитися.

— Непунктуальність – не дуже гарна риса для леді, — дуже швидко взяв під контроль усі емоції герцог.

А для джентельменів є теж таки не дуже гарна риса: цькувати леді. Побачивши його зараз, я б у житті не подумала, що він здатен когось отруїти. На заміну шоку прийшла звична нахабність. Шкода, мені цей "шок" на його обличчі сподобався.

— Постараюся, щоб таке більше не повторилося, — якщо деякі особи, не будемо тицяти пальцем хто саме, не захочуть мене більше труїти.

Я якнайбільше доброзичливо та ввічливо всміхнулася де Брієнну та пройшла повз них усіх на полігон. Позіхання, що вирвалося при цьому само по собі, тільки підкріпило моє виправдання. Треба буде потім зайти до травників – взяти снодійне. Декілька днів треба добре поспати.

Буду дуже вдячна вашим коментарям, підпискам та вподобайкам♡♡♡