1
Відчуття нервової напруженості не покидало Марину с самого ранку. На минулому тижні вона познайомилась з одним привабливим чоловіком, і вони вже встигли попити разом кави. А вчора він запросив її на більш романтичні ший вечір. На зміну радості, прийшло переживання, за те як вона буде виглядати, бо як це завжди буває – одягнути було нічого. Ця прекрасна чорна сукня як раз те що треба. Легкий натиск на кнопку «купити в один клік». Все, залишилось тільки дочекатися кур’єра. Перша, друга , третя година знущання, і от довгоочікуваний стук у двері.
- Ну нарешті! ви кур’єр?
- Кур’єр..кур’єр.. – ні, я поет, філантроп і ще трошки олімпійський чемпіон. Але.. але.. розумієте просто –ЗМУШЕНИЙ!
- Що? Філантроп, змушений..що ви несите?
- Я несу вам просвітлення, і ще якийсь таємничий пакунок, він у мене в рюкзаку. Так що тут у нас: ага, якесь сміття, пляшечка пива – то напевне учора Гургєн забув. Ви як до пива відноситесь?
- Я не п’ю! А ви бачу ще з учора під градусом, вам не соромно?
- Да що ви розумієте, красуне, я не під градусом, я під непереборними життєвими санкціями. У вас то, напевне, усе гаразд!
- Так усе, і буде ще краще якщо ви віддасте мені, нарешті, моє замовлення!
- О так, прошу, ось він, ваш пакуночок, трошки заляпаний , але в середині, чесне гусарське - усе ракэта!
Дівчина вириває омріяний пакет з його рук, і біжить до кімнати щоб розпакувати. За хвилину звідти лунає істеричний крик.
- Цікаво, ви так не звично радієте, сеньйорита! В перше чую щоб фальцетом висловлювали захват.
- Що,це, у біса, таке?
- Не хочу умнічать, але схоже на рожеву піжаму. А де у вас кухня, мені відкривашка потрібна, думаю старіна Гургєн не дуже образиться
- Піжама? Де плаття? Я замовляла шикарне черне плаття! А не це лайно!
- Навіщо вам спати у платті, дорогенька, це не дуже зручно.
Богемно-даремна вечірка,
Пройшло повз чоловіче завзяття,
Одна лишняя чарка,
І вона заснула у платті.
До речі, між іншим, з вас 2000 грн, і я вас більше не потурбую.
- - Морду роздеру..рожева піжама..олімпійський алконафт
- Вибачте, не зрозумів! Це хоку?
- Хуйоку…
Наступної миті, в сторону нашого героя, полетіла ще порція важких життєвих санкцій, і він вибіг у відчинені двері з олімпійською швидкістю.