***
Глибока ніч, ясніють Зорі
і срібний промінь на долоні
раптовою прихильністю зігрів.
То Місяченько
на незрозумілій мові
мені тихенько дещо розповів.
Чи знаєш ти,
як все живе навколо
готується до сну щодня?
Все починається
з складання колискових,
дерев хитаючи гілля.
Допоки…раптом
не здіймуться вгору
останні вогники буття,
коли серед
змарнілих вулиць
поволі вирушить Пітьма.
Ступатиме
величною ходою,
і сіятиме навмання
на простирадло
блиски-зорі
й в спраглі очі марення.
І тут до справ
візьметься Сновида.
Дістане з сяйва гребінця
й, обмилував
твої вуста, торкнеться скроней.
Почне вплітати зверху то кінця
у пасма
твого хвилястого волосся
перли казок.
І смужками
незнаних кольорів складатиме сюжети
з моїх закоханих думок.
23.03.2022
Відредаговано: 14.07.2024