Знайда

Ця чарівна історія сталася в маленькому українському місті. В цьому місті жила звичайна дівчинка на ім’я Ярослава. Дівчинка – звичайна, а от історія появи її в дитячому будинку – незвичайна. Десять років назад літнього вечора няня Ліза із дитячого будинку № 7 вийшла із корпусу, де жили немовлята.  Вона передала чергування іншій няні і збиралася йти додому. У дворі дитячого будинку, в дерев’яній будці жила кішка Сіма. Вона з’явилася у дворі дитбудинку нещодавно. Старші дітки гралися з кішечкою, кормили її. Кухарка Тоня теж часто давала улюблениці кошачі смаколики. Проходячи повз кошачу будку, няня Ліза помітила, що киця з усієї сили намагається затягнути до свого житла пакет, вдвічі більший, ніж вона сама. Няня, звичайно, вирішила поглянути, що ж в тому пакеті. Вона подумала що їхня улюблениця вкрала щось із кухні. Як же здивувалася Ліза, коли підійшла ближче! Те, що кицька схопила зубами і намагалася затягти до себе, виявилося конвертом, в який замотують немовлят. Конверт був рожевий, атласний і новий, якщо не рахувати того, що кішка тягла його по землі і він забруднився. А з того конверта виглядала голівка дитини, яка міцно спала. Ліза спочатку, навіть подумала, що дитина нежива. Але немовлятко у сні посміхнулося, і стало зрозуміло, що з ним все гаразд. Ліза обережно підняла конверт з дитиною і пішла до свого корпусу. А кішечка почимчикувала слідом, і при цьому голосно нявкала. Ніби обурювалась, що в неї забрали її знахідку. Сіма три дні сиділа під дверима дитбудинку і намагалася зайти всередину. Потім, зрозумівши, що їй не віддадуть маля, киця пішла до себе. 

   Ніхто не знав, звідки взялася ця дівчинка. Знайдена дитинка виявилася саме дівчинкою.    І хоча ця справа була передана в поліцію, батьків маленької не знайшли. У конверті лежала цидулка, де було написане одне слово: Ярослава. Всі вирішили, що це ім’я малятка. Зверталися до неї ніжно – Яся.