Мала мати два синочки
Два легені в дворі,
Та не знала яка доля
Їх чекає вскорі.
Росли сини виростали
Легені-соколи,
Батька й матір поважали
Й ходили до школи.
Прийшов москаль на Вкраїну
Й став знущатись з люду...
Сини кажуть: « А ми мамо
Терпіти не будем!»
Пішли в ліси, взяли зброю
Хлопці мали силу
Не одного окупанта
Загнали в могилу.
От якось вини рішили
Провідати маму,
Та москалі з яструбками
Влаштували яму.
Старший крикнув:» Це засада,
Тікай швидше брати!
Я прикрию й їм покажу
Як тра воювати».
Стріляв швидко, стріляв влучно..
Кінчились набої...
А останню свою кулю
Випустив у скроню.
Менший тікав долинами
Та забіг в краївку
Сів на землю а руками
Охопив голівку.
Оточили, мов ті круки
Як вражі ворони
-Ти у пастці,руки в гору
Й вилізай із схрону!
Підняв руки, виліз з хрону
Брат на брата вдався
Крикнув : «СЛАВА УКРАЇНІ !»
Й на гранаті підірвався.
Полягли й з ним воріженьки
Земля загуділа
А стара сивенька мати
У хаті зомліла.
Відредаговано: 12.11.2024