Роздуми в куплетах
РОКИ
Наші роки , як ті шалені коні,
Несуться в даль попробуй зупини…
Прив'ялі квіти лежать на підвіконні,
Чикаючи прийдешньої весни.
Були холодні ранки і пекучі зими,
Гуляла віхола колюча у душі…
Колись були батьки ще молодими,
А ми у них лиш клопоти малі.
Усе минулось й ніби в сні наснилось
І в пам’яті лишилось назавжди
Ці очі матері, що нам у слід дивились
І слова батькові « ти сину не спіши !»
Ти не спіши на світі сину жити
Й тратити час і сили на пусте…
На перекір волі батьків робити
Це задоволення душі не принесе.
Радуйся дням погожим і не дуже
Бо головне погода у душі
Хто до чужого горя не байдужий
Той світло сонця по житті несе..
Відредаговано: 12.11.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
