Роздуми в куплетах
СОВІСТЬ
Шегині. Митниця. Служака –поляк
На паспорт мій дивиться косо..
-Чому не сидиться у дома ніяк
Сусідський дзядам- малоросам? Запитує.
Кажу. Брехати не вмію..
-Везу я он сало до Австрії стрию,
Бо бідний голодний і шкварочків хоче..
Служака зловивсь за живіт і регоче.
-Відколи Вкраїна до Австрії сало?
Ти брешеш, хлопе, там сала навалом.
Сую сто доларів , а серце тріпоче,
Чого вражий син ще у мене захоче?
Обличчя в поляка стало , як малина.
-Я не продам совість пану з України.
Віддав мені паспорт і тих сто доларів,
Й дозволив на диво поїхати далі.
І став я й подумав ,як ангел безгрішний
Чому українці беруть в тричі більше?
І совість не мучить і сраму не має…
В нас кожен , як вміє, країну кохає.
Відредаговано: 12.11.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
