Мій сусід, що любив чарку,
у колгоспі пай свій мав.
Коли колгосп розтягали
Він й собі до рук прибрав:
Три каністри, молотарку
Плуга,борони, бідон
Пару коней, віз, опалку
І старенький патефон.
А заліза, трубок мідних
Вохналів, гайок, точил …
Пер до дому все, що бачив,
Ледве ноги волочив.
Хтось на пай забрав комбайна,
Хтось старого тракторця.
A він взяв і дуже файно
Цю кобилку й жеребця.
Коні гарні повні сили
Плуга тягнуть ,хоч би що.
Раз якось його впросили
Збіжжя завести в село.
Що від нас тут недалеко.
Через поле навпрямки
Зо дві милі більш не буде,
Ну від сили може три.
І по блату у оплату
Обіцяли перваку.
Й він подумав: « Мені у градусах зарплату
Не одержати б чому?»
Сів поїхав вістя, гайта …
Збіжжя вправно перевіз.
Причепив коням опалку,
Прив’язавши до коліс.
Сам пішов з клієнтом в хату
Запивати могорич .
Пив гарненько і багато
Нализався так як сич.
Коні їли , хлопці пили ..
Вже й до дому ніби час.
Його у воза посадили,
Й дали пляшку на запас.
Важки в ліву, батіг в праву
«Вйо поїхала гніда!»….
За селом через мураву
Траса в гору повела.
Сон клонив , прилігши в сіні,
Він нечувано заснув…………….
Пробудився – місяць в небі
Із-за хмарок заглянув…
Віз стоїть посеред поля
Віє теплий вітерець
-Де ж гніда моя кобила?
-Де ж буланий жеребець?
-Де ж ви коні мої коні?
За дві пляшки перваку
Я до дому з оболоні
Воза сам не дотягну.
Відредаговано: 12.11.2024