Роздуми в куплетах
Сорока дев᾿яти героям!
Сини мої, соколи, українці !
На бій із клятим ворогом спішили ви на схід,
Та підлий терорист, з сусідньої столиці,
Кривавий залишив на злітній смузі слід.
Де розвідка була? Де служба від безпеки?
Де генеральський розум, що не вартий ні гроша?
Політ ваш був, як зліт підстрелений лелеки…
Літак упав до долу , що здригнулася земля….
Що хочуть найманці із «братньої» Росії
Вбиваючи за українське слово наш народ?
Цей розбрат нам на сході тут посіяв
Сусідський президент,як озвірілий чорт.
Мужі-державники з хвалебної Європи
Уже нам радять зупинять війну.
Їх недоречний, «миролюбний» докір
«Чому покірно не вмираємо? Чому?»
Чом не сідаєм з терористом до розмови?
Й не б»єм поклони повелителям з Кремля?
«Свобода або смерть!»- у нас такі закони
Тому й горить під зайдами земля.
Тому воюємо як вміємо, як можем,
Горить хай синім полум᾿ям їх газ
Йдемо у бій з молитвою до Бога
Вже більше не надіючись на вас.
Відредаговано: 12.11.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
