Вогнем щастя не сіють. (2014 рік)
(бувшому працівнику підрозділу «Беркут» що вбитий на Донбасі»)
Немає вічного нічого на Землі…
Служив тирану ти, а де він нині?
Утік з країни і на чужині
Огидним стервом став в подобії людини
Шакалом був й залишиться таким
У пам᾿яті людській захланним казнокрадом.
А ти у нього - «беркут- іссаул»,
Повзучим змієм був –огидним гадом.
Стріляв, вбиваючі невинних за ніщо,
За кусень сала і підвищення по чину.
Дубинкою лупив лежачого в чоло,
Ногами копав напівмертву вже людину.
Немає вічного нічого на землі…
І ідол твій у царство відійде…
Відходять в небуття всі смертні й королі
Так було , є, і так завжди буде.
Ти зрадив свій народ і свою Батьківщину,
Все те що є святе, святую нашу Україну.
Чужому царю зад лизав на теренах Донбасу,
А українців зневажав до часу…
Чим думав ти як це робив, про що ти мріяв?
Кричав, вбиваючи людей - «Новоросія»!!!
В народі страху навівав
І жах повсюдно сіяв.
Не пронесло, не повезло, не обійшлося…
На твоє зло помсти жало знайшлося!...
Твій прах який вже день лежить
І не хоронять.
Про твій відхід у небуття
Дзвони не дзвонять.
Тож схаменіться вороги, якщо ви люди
Від моря зла, чекать добра – не буде
За чужий клич: «Іди вбивай бо здесь Рассея!»
Ніхто у світі ще вогнем щастя не сіяв.
Відредаговано: 12.11.2024