Роздуми в куплетах

Вогнем   щастя не сіють

Вогнем   щастя не сіють. (2014 рік)

(бувшому працівнику підрозділу «Беркут» що вбитий на Донбасі»)

 

Немає вічного нічого на Землі…

Служив тирану ти, а де він нині?

Утік з країни і на чужині

Огидним стервом став в подобії людини

 

Шакалом був й залишиться таким

У пам᾿яті  людській захланним казнокрадом.

А ти у нього  - «беркут- іссаул»,

Повзучим змієм був –огидним гадом.

 

Стріляв, вбиваючі невинних за ніщо,

За кусень сала і підвищення по чину.

Дубинкою лупив лежачого в чоло,

Ногами копав напівмертву вже людину.

 

Немає вічного нічого на землі…

І  ідол твій у царство відійде…

Відходять в небуття всі смертні й королі

Так було , є, і так  завжди  буде.

 

Ти зрадив свій народ  і свою Батьківщину,

Все те що є святе, святую нашу Україну.

Чужому царю зад лизав на теренах Донбасу,

А українців зневажав  до часу…

 

Чим  думав ти як це робив, про що ти мріяв?

Кричав, вбиваючи людей - «Новоросія»!!!

В народі страху навівав

І жах повсюдно сіяв.

 

Не пронесло, не повезло, не обійшлося…

На твоє зло помсти жало  знайшлося!...

Твій прах  який вже день лежить

І не хоронять.

Про твій відхід у небуття

Дзвони не дзвонять.

 

Тож схаменіться вороги, якщо ви люди

Від моря зла, чекать добра – не буде

За чужий клич: «Іди вбивай бо здесь Рассея!»

 

Ніхто у світі ще вогнем  щастя не сіяв.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше