Роздуми в куплетах

Ранковий  Київ

Осіннє літо у вікні,

В ранковій тиші зажурені стоять каштани,

Сиджу один біля вікна в самотині

На старому поношенім дивані.

 

В ночі пройшли непрохані дощі,

А вранці небо знову протирає очі.

Внизу он сірі горобці

В калюжі крилами тріпочуть.

 

Вже сонце засвітило небокрай

Й ласкавий погляд  кинуло на місто,

Прокинувся й вирує диво-край

Шипінням шин і скреготом заліза.

 

Ідуть трамваї із  депо

На свої вибрані маршрути…
Ранковий  Київ і село -

Не порівняти, але й не забути…

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше