Роздуми в куплетах

Роздуми

РОЗДУМИ

Налаштувавшись на ліричний лад,

Узявши в руки цей листок паперу,

Пірнаю в роздуми неначе в диво-сад

Відточую шляхетні всі манери.

 

Пишу про те, що в голову збреде.

Про почуття, які давно минули,

Про те, що серцю  нині дороге

Про те, що ми війну та на собі відчули.

 

На горизонті сонячна весна

Парує річка у  морознім ранку

Срібна трава, проміння золоте,

Стежина в’ється на землі серпанком

 

Он верболози похилились в тиші

Й повітря чисте наповняє груди

І новий день в моїй Галичині

Урочисто стрічають з миром люди.

 

А там на сході ворог  градом б’є.

Там гинуть хлопці та стікають кров’ю

Вони наше майбутнє, єдине і  святе

До них наші серця наповнені любов’ю.

 

Основа нації, її надійний щит

Хай ворог згине  у вогнянім пеклі

Пізнає  помсти  праведний язик

І мусить з муками нестерпними померти.

 

І як писав   наш  «Каменяр», що лиш тоді

Пройдуть по цій дорозі люди

Як ми поб'ємо, і ворога не буде,

Як його  кості  тут під нами зогниють.»

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше