Чи це долі є провидіння,
Чи насмішка її така,
Що веде нас по світу стремління,
Щоб завжди у руці рука?
Я не знаю, як це пояснити
І як виникли ці почуття.
Так, я можу без тебе жити —
Без пришвидшення серцебиття.
Так, я можу життю радіти,
Та не повна ця радість якась
Й починає у грудях щеміти,
Варто тільки згадати про нас.
Відредаговано: 27.01.2019