Любов - найсильніша зброя

Тед вибіг з дверей і побіг вниз по сходах. Спустившись він оглянувся в барі і на мить весь світ ніби завмер. Його погляд перетнувся з очима які він впізнає з тисячі інших. Це вона - Джейн. Десь з хвилину вони мовчки стояли і дивилися один на одного. Потім у мить зірвавшись полетіли в обійми.

Тед: я думав що вже не побачу тебе.

Джейн: я.. я думала що ти загинув як і більшість в сховищі. Я не знала що робити, я так і не знайшла дітей.

Через сльози говорила жінка. 

Тед: ми разом їх знайдемо, зараз, вдвох, ми - сила.

Бренда: куди це ви вдвох зібралися? Думали що ми настільки дикі щоб відпускати вас без подяки за допомогу? Тед, дуже допоміг нам у битві, а Джейн у розвідці.

Тед: у розвідці? Джо сказав що ти тільки іноді навідуєшся у Фенікс аби щось купити.

Джейн: знайшов кого слухати, Джо любить так напиватися що навіть рідну матір би не впізнав.

Бренда: вибачте що перериваю, проте не хотіли б ви навідатися до мого кабінету? Нам треба дещо обоворити.

Вони погодились, йдучи поселенням можна було побачити гучні святкування та лиця щасливих людей. Дійшовши до арки мосту, вони побачили якус подобу ліфта. Бренда пішла вперед і рукою ніби запросила їх з собою. Натиснувши на важіль, платформа почала підніматись уверх. Зупинившись, вони побачили подобу хижини, що стоїть на найнижчій арці мосту, проте навіть цього було достатньо аби мати вид на весь Фенікс. Не дивлячись що були ще і верхні арки, Бренда сказала що в їх стані було б занадто небезпечно лізти аж на самий верх опори, Вид звідти відкривався б на всю затоку, проте ризикувати життями задля цього не варта. 

Пройшовши всередину, за круглим столом сидів ще один чоловік. На вид він був середнього зросту та середнього віку. У його волоссі вже були сиві волосини, а на щоці був шрам. 

Бренда: знайомтеся, це Кай. А це...

Кай: А це Тед та Джейн, я вже наслухався від місцевих про вас.

Бренда: Кай це лідер Вавилона - поселення що знаходиться у міжнародному аеропорті Сан-Франциско. Ми з ними союзники і наш спільний ворог це діти атома. 

Тед: а чому ви визвали нас із Джейн? Ми ж не лідери якихось поселень чи угруповувань.

Бренда: Людей за цим столом дещо поєднує, ми всі зі сховищ. 

Джейн: ви також зі сховищ?!

Кай: саме так, я був актором у Лос-Анджелесі і мої гроші тоді врятували моє життя.

Бренда: а я була моделлю і врятувалася просто випадково, на спір купивши допуск у сховище, що на наступний день врятувало моє життя. Проте це вже не важливо. Важливим є те заради чого ми тут зібрались. Перше, ми з'ясували що більшість сховищ міста були оснащені кріо-камерами. Том Фокс прибув сюди з Сієтла саме через це, він проводить жахливі експеременти над людьми з капсул або викрадає наймолодших, аби виховати собі рабів. Сектанти ненавидять всіх, а тих хто залишився в сховищах - монстрами і побічною помилкою. Ми мусимо знищити Фокса і його секту, він заполонив більшу частину міста, Вавилон і Фенікс це єдине що вистояло.

Джейн: але ми ж шукаємо дітей...

Кай: вони мусять бути десь там.

Тед: тоді ми з вами.

Бренда: отже, наразі наша ціль це вежа Койта. Раніше історичне місце, а так, це кам'яна вежа що стоїть всередині житлового кварталу на пагорбі, її плюс це вид на діловий центр міста і з видом на їх головну базу - вежу Трансамерика. Зараз там перебуває один з їх генералів, він то і має знати де ваші діти. 

Джейн: тоді який наш план?

Кай: вежа стоїть на пагорбі, сектанти розтавили пастки та перешкоди знизу, єдиний варіант це центральний в'їзд. 

Бренда: це ж вседно що самогубство!

Кай: якщо ти плануєш просто постукаи у двері то так, мої люди знайшли в одному з військових вантажів гранати та гранатомет, це нам і допоможе, тільки шуму багато буде. 

Бренда: сам Фокс зможе побачити цей бій і направити до нас своїх найкращих бійців. Цей об'єкт потрібно захопити тихо, без зайвих вибухів і стрілянини. 

Тед: ну то можливо стріли?

Кай: ідея не погана, особливо якщо перед цим вимкнути їх генератор. Так ми відріжемо їх зв'язок з головним штабом. 

Джейн; але як нам зайти всередину?

Бренда: Тихо і не помітно. Їх паркани досить старі та ненадійні, а перед воротами багато атівок за якими можна пройти.

Кай:Тоді вирушимо сьогодні пообіді, займемо позиції, назбераємо людей та ще раз все обговоримо на місці. 

Джейн: тоді ми підемо, а по рації зв'яжемося.

Бренда: до зустрічі, йдіть виспіться перед боєм.

Спускаючись вони вже спостерігали світанок. Містяни вже відсипались від гучного святкування. 

Джейн: я так боюся Теде, вони там зовсім самі.

Тед: вони сильні, я відчуваю що вони живі. Ми всі будемо разом, я вірю в це. 

Джейн: я так сумую за старим світом, згадую наші моменти на кожному місці. 

Тед: я теж, проте минулого не вернути. Зараз головне побудувати майбутнє. 

Джейн: я так старалась їх знайти, хоч слід. Але все впирається в цих сектантів.

Тед: все буде добре, ми обов'язково їх знайдемо.

За розмовами вони ще довго сиділи і розмовляли, обговорюючи все що з ними сталося. Так вони і сиділи до поки за вікном вже не почувся ритм життя. Трохи відпочивши, почувся звук з рації. Це означало тільки одне - пора йти. В кабінеті Бренди вже сидів Кай і вона сама. Привітавшись вон  вирушили в дорогу. Біля воріт міста до них доєдналась ще дюжина людей.

Бренда: готові?

Кай: завжди був.

Бренда: ти як завжди.

Так вони йшли під палячим сонцем, котре потім почало сідати. Дійшовши до одного з будинків біля вежі, вони розгорнули маленький табір, так би мовити перевалочний пункт. 

Бренда: отже, ось наша ціль, поліземо через інші будинки, йти по вулиці це самогубство. Потім швидко пробіжіть до перевернутого автобусу, звідти на присяді будемо підійматися наверх по склону. За моїм сигналом приготуйтеся швидко підбігти до огорожі. Все зрозуміло?