Перша битва

Тед прокинувся від стукоту в двері. За вікном світало, а за дверима почулося: "Давай швидше, я тобі залишив одяг під дверима. Чекатиму на тебе в барі". Позіхнувши, Тед підвівся на ноги та відчинивши двері побачив купку одягу. Він взяв його та швидко одягнувся. За хвилину він вже біг сходами до низу, де в барі сидів Джо. Підсівши за столик у них почався діалог:

Джо: доброго ранку сонько, готовий вирушати?

Тед: а якась зброя є?

Джо: на виході вартові видадуть тобі щось, я повідомив Бренду що у нас новенький.

Тед: хто така Бренда?

Джо: вона щось типу нашого мера. Може здатись холодною та жорстокою, але насправді дуже добра. 

Перемовившись ще декількома словами, Джо підвівся та сказав Теду йти за ним. Вчора він і не оглянув це місце, тут є все, ринок, бар, городи, школа, преса, маленька ферма та багато будиночків. В один момент Джо зупинився. Піднявши очі, Тед побчив групу людей, схоже це ті, хто йде відвойовувати поселення. З натовпу вийшла жінка, схоже це і була бренда. Вона була середнього зросту, достатньо худа та з довгим каштановим волоссям. Привітвшись з Джо, вона простягнула руку Теду. 

Бренда: вітаю новенький, тебе Тед звуть неначе?

Тед: так, а ви Бренда?

Бренда: так, проте можна і просто на ти. Ти до речі був в такому ж прикиді як Джейн, розповісиш в якому магазині шопитесь?

Тед: Джейн?!

Бренда: а ви знайомі?

Джо: це його дружина.

Бренда: оу, цікаво. 

Тед: ти знаєш де вона може бути?

Бренда: на твоє щастя, Джейн сказала що сьогодні ввечері завітає до Фенікса. А зараз мої любі, приготувалися, вирушаємо через декілька хвилин!

Бренда пішла перевіряти готовності, а до Теда підійшов Ренді з саморобним мачете та звичайним пістолетом.

Ренді: тримай друже.

Тед: спасибі.

Ренді: чому ти погодився на це?

Тед: на що?

Ренді: ну піти воювати за те поселення?

Тед: можливо там є слід моєї сім'ї.

Ренді: сміливий вчинок, удачі тобі друже. Як повернемось, то відсвяткуємо у барі. Незабаром почувся голос Бренди : "Відчиняйте ворота!" . Після цього відкрився прохід і натовп рушив по мосту в бік міста. Приблизно за хвилин 20, вони знаходились за пару сотень метрів від поселення, тут Бренда вишла вперед всіх і сказала : "Перед нападом, ви повинні знати з ким у нас буде бій. Майже всі з вас знають, що вони ще гірші ніж горілі. Це сектанти, канібали та просто виродки, яких не можна назвати людьми. Будьте обережні, хто зна чи не розставили вони тут пастки чи не задумали щось лихе". Потім вона розпридлила людей на різні підгрупи і в кожної з них було по одній рації. Тед та Джо потрапили в групу нападу, коли інші відволічуть охорону з головних воріт, вони мали б увірватися. Через декілька хвилин групи розійшлись у різних напрямках. Скоро мав початися напад. Дивлячись з укриття, Тед помітив як все почалося, люди з Фенікса почали відволікати охорону і тут почувся гуркіт всередині стін. За мить по рації поступив сигнал. Група людей, біжучи пробила ворота, які були пошкоджені ще з часів нападу дітей атома. Залетівши всередину, почався бій. Діставши мачете, Тед побіг на одного з сектантів він потрапив йому прямо голову. Кинувши погляд вбік, він побачив що на нього з усієї швидкості летить громила з кувалдою. Він швидко вийняв пістолет з кобури і вистрілив в останній момент. Сектант впав на коліна і випустив з рук кувалду. підготувавшись до вистрілу, він націлився прямо в голову, проте громила різко підскочив і вдарив Теда рукою. Той впав на землю і випустив з рук пістолет. Коли сектант повис над ним і готувався вбити, Тед прижмурив очі і тут почувся вистріл. Відкривши очі він побачив краплі крові, і в той же ж момент сектант змертво впав на землю. Підвівшись на ноги, він побачив Ренді з націленим дробовиком. Не встиг він подякувати за врятоване життя, як стріла пройшла через його рятівника. Напів живий стрілок сектантів з останніх сил зробив постріл луком. Тед тут де підбіг до пораненого Ренді, і почав перев'язувати його рану, відіваним шматком одягу.

Тед: тримайся Ренді!

Ренді: я обіцяв... я обіцяв відсвяткувати перемогу у барі.

Тед: відсвяткуємо, ще відсвяткуємо!

Ренді: звісно... куди я дінусь.

За мить до них підбігла Бренда. Оглянувши чоловіка вона наказала людям відвести його до Фенікса. Після цього, Ренді ліг на старі двері і так його понесли до лікаря. 

Бренда: втрат немає, проте поранених достатньо.

Тед: бій справді був важкий.

Бренда: ти поки присядь, відпочинь трохи, а ми поки звільнимо полонених.

Обдумувавши ситуацію, він оглядав саме посленення. За допомогою графіті чи плакатів було видно, що тут перебували сектанти. Вони проводили тут свої обряди та знущалися з поневолених людей. Страшно навіть уявити які жахіття тут відбувались. Через хвилину вийшла Бренда разом з полоненими, Тед підвівся опитати їх щодо своєї родини. 

Тед: чи не було тут двох підлітків? Хлопець та дівчина, 16 років на вигляд.

Бренда: підлітків? Якихось таких помічали біля їх головної бази, у цьому хмарочосі що схожий на піраміду. 

Тед: справді?

Бренда: так, але постривай, одного тебе там просто вб'ють. Зайдеш до мене завтра вранці, обговоримо дещо. Поки що потрібно підлатати поранених і привести тут все в порядок, увечері підемо до Фенікса, там сьогодні має навідатись Джейн. Якщо можеш то допоможи нам будь ласка, якщо ні, то можеш відпочити.

Тед: так, звісно.

Бренда розприділила роботу між групою. Коли почало сідати сонце, Бренда і ще декілька людей підійшли до Теда.

Бренда: ну що, повертаємось?

Тед: так, звісно.

Вирушивши в дорогу, вони обговорювали сьогоднішній день і підсумовували свої успіхи та втрати. Дійшовши до Фенікса, Бренда сказала Теду, що може піти відпочити до себе, вона прийде по нього. Зайшовши до себе в хатину, він завалився на ліжко і знову думав, де ж його сім'я, і досі привикав до нового світу та його законів та правил. Зачарований своїми думками він задрімав, прокинувся він від голсосу Бренди що стояла у дверях.