Розцвіт Емминого життя
Тіні в серці
Серпанок ранку обіймав місто, коли шістнадцятирічна Емма прокидалася в своєму кімнатному укритті. Тривожні сни ще лежали на її плечах, даруючи тінь неспокою. За вікном розцвітали перший світанковий промінь та обіймали вулиці м'яким світлом.
Емма витягнулася, а в її розчесаних волоссях відбивалася блідість обличчя. Вона намагалася втілити свої думки в слова, але голоси у її голові ніби виганяли розумовий лад, створюючи складні лабіринти непевності.
З кожним кроком до школи Емма відчувала, як тіні невизначеності поглиблюються. Вона спробувала ізольовати себе від цього марева, але ілюзії реальності розпліталися, мов нитки павутинки.
На порозі школи, серед товпи однолітків, Емма відчула, що часом найбільше самотня, коли оточена багатьма. Її серце билося в ритмі, невідомого для інших, світу. Вона заворушилася між учнями, спробуючи не загубитися у власних думках.
- "Емма, чому ти завжди така віддалена?" – запитала подруга, але відповіді вже танули у відгуку голосів, які плелися в її уяві.
Її подорож у світі тіней тільки розпочалася, і вона стояла на межі реальності та фантазії, намагаючись знайти свій шлях у світі, де голоси ставали її невидимими спутниками.
Відредаговано: 18.01.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
