Глава десята

     — Я вчора з англійцем розмовляла, — голос подруги був задоволеним, або навіть щасливим.

     — Як? Англійською?

    Я гадала, що Ганна теж закинула ці дурниці, але помилилася.

     — Вважай на мигах, він посміхався і я посміхалася, — Ганна засміялася, — я йому на все відповідала «yes».

      Анкетні дані потенційного претендента Ганні сподобалися. Вона сказала, що, навіть, не уявляла скільки хороших чоловіків страждають від самотності.

     — Він симпатичний, я зараз тобі і фото скину.

    Здається подруга виявилася настирнішою, ніж я. 

                                           ***

     Велика черепаха виглядала розгублено. На її спині метлялася рожева лямка. Хазяїна ніде не було. Вона звернула на доріжку і раптом побігла несподівано швидко. Я поквапилася за нею. Чудернацька істота шмигнула у двері невеличкої крамнички. Там йшла жвава торгівля. Дивовижний товар на полицях ворушив пальцями. Продавали живі руки. Рекламний напис над прилавком спокушав: «Навіщо Вам людина? Придбайте надійні руки!» 

      Я прокинулася пізніше, ніж звичайно. Дивний якийсь сон. Може у цьому світі просто не існує чоловіка для мене? Моє тіло здригнулося, я побачила майже реальну картинку в майбутньому: я сиджу на тому самому кріслі, тримаю ту саму книгу, сиве волосся зібране у пучок, а на носі товсті окуляри. Ні, я цього не хочу, обов’язково щось вигадаю, може почати збирати гроші на окрему квартиру?

                                             ***

      Віртуальний роман Ганни здавався успішним. Кожен вечір задоволена подруга звітувала мені про свої успіхи і підштовхувала відновити пошук.

     — Я сама туди не поїду, руйнуєш моє майбутнє!

     На моє здивування в інтернеті знайшлося багато інформації про міжнародні знайомства, я зустріла навіть «наукові» статті від людей, які називали себе професіоналами. Вони вважали, що головна умова успіху — це чітко визначена ціль: конкретна країна, міська або сільська місцевість, вік чоловіка, наявність в нього маленьких дітей, соціальний статут, захоплення. Я чула, що психологія трохи математика, проте було якось дивно «замовляти» відносини.

     Іноземними мовами я не володіла, але англійською я не володіла трохи менше. Канада, Австралія та Сполучені Штати занадто далеко, додому летіти довго та дорого. Кавалер Ганни англієць, вона права, краще триматися разом. Отже, найкращий вибір — Об’єднане королівство.

      Я прочитала купу книжок англійських авторів, ця країна здавалася мені знайомою та досить зрозумілою. Цього разу все вийде. Причепурюся, наклацаю нових фото та почну.

      Прийом за прийомом наближали мене до вихідних. У суботу, відпрацювавши домашню зміну, я нарешті мала кілька вільних годин. Донька пішла на день народження до подруги, а мама лягла спати раніше. Я набрала у скляний кошик цукерок та печива і сіла за комп'ютер. Спочатку відновила анкету, потім додала свіжих фотографій та ретельно пройшлась налаштуваннями, максимально звузивши коло пошуку. Чоловіків, що відповідали моїм вимогам, знайшлося близько  двох сотень. Треба уважно передивитися кожного, але у цей момент прокинулася мати, довелося готувати вечерю. Я збрехала, що маю підготувати виступ, правду скажу пізніше, якщо матиму результат.     

     Повернутися до діла вийшло тільки через пару днів. Я зазирнула у пошту, листів було декілька. Обличчя на одному з фото виділялося приємною посмішкою, я прочитала анкету. Усе влаштовувало, окрім незрозумілого коментаря у графі особистих побажань. Там повідомлялося, що жінка не повинна мати проблем. Проблемною я себе не вважала, однак така категоричність відштовхувала. 

     Я шаблонно відповіла на всі листи, але думки чомусь поверталися до веселого незнайомця. Добре, відповім і йому, це ж не до чого не зобов'язує, а далі подивимось. Я скопіювала шаблон, тицьнула «відправити». Майже відразу від нього прилетіла відповідь. Це було музичне відео «для настрою». Почалося щоденне приємне листування, а через кілька днів він зателефонував. Тепер я знала — його справжнє ім'я Майкл, він обожнює Різдвяні свята та ретельно готується до них: купує купу подарунків, прикрашає цілих чотири ялинки, розвішує ліхтарики й запрошує всю свою родину до себе. У нього є три сини, невеличкий садочок та улюблений пляж для прогулянок.

     У цей самий час Ганна сказала мені, що її джентльмен готовий приїхати у Київ. Він купив квітки та забронював готель. Все складалося пречудово! Ми були в захваті! Невже все і справді виходить? Ми ніби знову зробилися студентками, гуляли містом, пили каву у кафе, обмінювалися новинами. В нас з’явилися справжні дівочі секрети й сподівання на щасливі зміни.