Розділ 6

Мера-6

Стикувальний коридор був відкритий.

Рейн усе одно не поспішав заходити.

За оглядовим склом висіла Мера-6.

Стара орбітальна станція, яку імперські реєстри вісім років вважали списаною, а останні тижні — фактично мертвою.

Вона не виглядала мертвою.

Світло у двох житлових кільцях.

Робочі двигуни корекції.

Слабкий тепловий слід реактора.

Малі транспортні судна біля нижніх доків.

І білий корабель Світу 17 за три кілометри від станції.

Нерухомий.

Без активної зброї.

Без поля.

Просто дивився.

Рейн уже ненавидів його за це.

— Не подобається, — сказала Кіара.

— Мені теж.

— Я про стикування.

— А.

Вона глянула.

— Ти вже подумки воюєш із білим кораблем.

— Ні.

— Брешеш.

— Трохи.

---

Тея стояла перед головним екраном.

Обличчя бліде.

На Мера-6 вона прожила майже чотири роки.

Тут працювала.

Тут мала друзів.

Звідси пішла.

І тепер станція зустріла її словами:

МИ РАДІ, ЩО ВИ ПОВЕРНУЛИСЯ.

ТЕПЕР МИ ВСІ ГОТОВІ ПОЯСНИТИ.

Саме «всі» не давало їй спокою.

— Вони так не говорили, — повторила вона.

Оррен сидів поруч.

— Люди змінюються.

— Не настільки.

— Ти не знаєш.

— І ти не знаєш.

Він кивнув.

— Саме.

Рейн ледь усміхнувся.

Тея глянула.

— Не кажи.

— Уже всі.

---

Свідок «Ардена» повідомив:

— Мера-6 передала дозвіл на стикування через локальну адміністративну систему.

Лія залишилась на Астреї, але слухала канал.

— Хто має право давати такий дозвіл?

— Поточний керівник станції.

Рейн:

— Один?

Лія:

— Це нормально.

Він повернувся до екрана.

— Ти впевнена?

— Рейне, свобода не означає, що для відкриття кожних дверей треба голосування всіх мешканців будинку.

Кіара:

— Дякую.

— Я просто питаю.

Лія:

— Якщо повноваження делеговані й можуть бути відкликані, людина може приймати оперативні рішення.

Рейн:

— А якщо не можуть бути відкликані?

— Тоді в нас проблема.

Тея тихо:

— На Мера-6 черговий начальник доків завжди мав право приймати кораблі.

— Без голосування?

— Так.

— І ніхто не вважав це диктатурою.

Рейн:

— Добре.

Кіара одразу:

— Йому можна.

---

Свідок:

— Поточний начальник станції: Нелла Рен.

Тея різко підняла голову.

— Що?

— Ти знаєш її?

— Так.

— Хто?

— Моя колишня заступниця.

Пауза.

— Вона мала летіти з нами.

Рейн:

— Чому не полетіла?

Тея не відразу відповіла.

— Хтось мав лишитися.

Тиша.

---

Вона відкрила канал.

Не загальний.

Окремий.

— Мера-6. Говорить Тея Марн.

Відповідь прийшла майже одразу.

Жіночий голос.

Трохи хриплий.

— Я знаю.

Тея перестала дихати.

— Нелло?

— Так.

Пауза.

— Ти довго.

Тея закрила очі.

— Вибач.

— За що саме?

— За...

Вона зупинилась.

Нелла тихо засміялась.

— Оце вже більше схоже на тебе.

---

Тея:

— Ви стабілізовані?

— Частина.

— Ти?

— Ні.

Тея видихнула так різко, ніби тільки тепер дозволила собі дихати.

— А повідомлення?

— Яке?

— «Ми всі готові пояснити».

Нелла:

— Так.

— Хто «ми»?

Пауза.

— Сто сімдесят шість людей, які проголосували дозволити вам контакт.

Тиша.

---

Рейн:

— Скільки людей на станції?

Нелла:

— Сто вісімдесят чотири.

— А решта вісім?

— П’ятеро проти контакту.

— Двоє утримались.

— Одна людина в медичній комі.

Рейн:

— О.

Нелла:

— Що?

Тея майже усміхнулась.

— Нічого.

---

Лія:

— Голосування було добровільним?

Нелла:

— Хто питає?

— Лія Варр.

Довга пауза.

— О.

Рейн:

— Що означає це «о»?

Нелла:

— Тепер розумію, чому білий корабель учора двічі питав, чи вона прилетить.

Кіара різко:

— Хто питав?

— Представник Світу 17.

Лія:

— І що ти відповіла?

— Що це не моя справа.

Рейн усміхнувся.

— Мені вона вже подобається.

Тея:

— Почекай.

---

Нелла продовжила:

— Голосування було локальне.

— Кожна людина відповідала окремо.

— Стабілізовані й нестабілізовані.

— Ніхто не голосував за когось іншого.

Лія:

— Можна побачити протокол?

— Після стикування.

Пауза.

— Але не імена тих, хто голосував проти, без їхньої згоди.

Лія:

— Приймається.

Рейн:

— Добре.

Кіара навіть не глянула.

---

«Арден» почав стикування.

Повільно.

Кіара не довіряла автоматичній системі Мера-6.

Тому ввела корабель вручну.

— Швидкість нуль цілих нуль сім.

Свідок:

— Відхилення два сантиметри.

— Бачу.

— Можу компенсувати.

— Не треба.

Рейн:

— Він просто допомагає.

— Я знаю.

— Тоді?

— Нервує.

Свідок після паузи:

— Це правда.

Рейн усміхнувся.

— Корабель нервує.

Кіара:

— І розумніший за тебе, бо визнає.

---

Стикування пройшло без вибухів.

У їхньому житті це вже був успіх.

Кіара перевірила герметичність.

Потім ще раз.

Потім змусила місцеву систему відкрити внутрішню заслінку лише на десять сантиметрів.

Аналіз повітря.

Чисто.

Біологічні агенти.

Нічого небезпечного.

Польова активність.

Мінімальна.

Стабілізаційний сигнал?

Свідок:

— Слабкий фоновий.

Тея завмерла.

— Звідки?

— Розподілений по станції.

Кіара:

— Тоді двері не відкриваємо.