Розділ 5

На ранок маршрут усе ще існував.

Рейн сподівався, що за ніч він зникне.

Не тому, що не хотів летіти.

Навпаки.

Саме тому.

Занадто багато речей у його житті починалися з фрази «ми знайшли шлях» і закінчувалися кров’ю, мертвими кораблями або відкриттям, що хтось придумав цей шлях одинадцять тисяч років тому саме для нього.

Тому він прокинувся о п’ятій сорок, побачив на планшеті повідомлення:

ВІЛЬНИЙ МАРШРУТ: УМОВИ ЗБЕРЕЖЕНО

і тихо сказав:

— Чорт.

З сусіднього крісла:

— Я теж рада тебе бачити.

Рейн різко повернув голову.

Кіара сиділа біля вікна.

— Ти що тут робиш?

— Стежу, щоб ти спав.

— Це звучить суперечливо.

— Ти спав.

— А ти?

— Ні.

Рейн насупився.

— Це вже нечесно.

— Зате твоє око тридцять відсотків.

Він завмер.

— Скільки?

— Тридцять.

— Серйозно?

— Так.

Рейн усміхнувся.

Кіара підняла палець.

— І це не означає, що тобі дозволено R-17.

Усмішка зникла.

— Ти вмієш псувати моменти.

— Професійно.

На військовому майданчику вже працювали.

«Арден» стояв із відкритим правим двигуном.

Половина зовнішньої обшивки знята.

Інженери носилися навколо, наче навколо пораненої тварини.

Сам корабель мовчав.

Свідок ще не підтвердив остаточно, що погоджується бути четвертою точкою.

Не точкою маршруту.

Свідком.

Рейн тепер відчував різницю.

І ненавидів, що відчував.

Біля технічного входу чекала Лія.

З двома папками.

Рейн:

— Ні.

— Що?

— Одна папка була б нормально.

— Тут дві різні речі.

— Саме цього я боюсь.

Кіара:

— Я теж.

Лія простягнула першу.

— Склад експедиції.

Другу.

— Умови участі.

Рейн:

— Хто це писав?

— Я.

— Звісно.

Він відкрив першу.

ЕКСПЕДИЦІЯ ДО ТЕЛЬ-АРУ

Попередній склад:

• Кіара Сейл — пілот;
• Рейн Варр — польовий представник Астреї;
• Тея Марн — добровільна учасниця, Тель-Ар;
• Оррен Вал — добровільний учасник, медичний статус обмежений;
• старша Ліра — спостерігач із досвідом причинних гілок;
• Дорн — бойове забезпечення;
• Карр — технічне/силове забезпечення;
• два інженери «Ардена»;
• один лікар;
• двоє саарських представників;
• окремий корабель Кел’Тара після голосування екіпажу.

Рейн зупинився.

— А ти?

— Ні.

Він підняв очі.

— Серйозно?

— Так.

— Чому?

— Бо я не потрібна на борту.

— Ти...

Він зупинився.

Не «моя сестра».

Не причина.

Лія чекала.

Рейн видихнув.

— Добре.

Вона усміхнулась.

— Мені можна.

— І ще, — сказала Лія.

— Що?

— Мая не летить.

— Знаю.

— Дан теж.

— Добре.

— Арен — ні.

— Знаю.

— Айлін і Нара — ні.

— Це вже було очевидно.

Лія:

— Не для Айлін.

Рейн:

— Вона сперечалась?

— Двадцять сім хвилин.

— І?

— Нара перемогла.

Кіара:

— Як?

Лія:

— Сказала: «Якщо ти підеш до системи, яка вчиться на способах розриву, я особисто зламаю тобі обидві ноги».

Рейн:

— Гарно.

Кіара:

— Їй можна.

Рейн відкрив другу папку.

Перша сторінка:

ЖОДНА R-ЛІНІЯ НЕ Є НЕОБХІДНОЮ УМОВОЮ МІСІЇ.

Він прочитав двічі.

— Навмисно великими?

Лія:

— Так.

— Для мене?

— Переважно.

— Зрада.

Далі:

R-17 НЕ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ВІДКРИТТЯ, СТАБІЛІЗАЦІЇ АБО КОРЕКЦІЇ МАРШРУТУ.

R-16 НЕ ПІДКЛЮЧАЄТЬСЯ.

R-18 НЕ ПІДКЛЮЧАЄТЬСЯ.

R-21 НЕ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ЯК СВІДОК ЗГОДИ.

БУДЬ-ЯКИЙ УЧАСНИК МОЖЕ ВІДМОВИТИСЯ ДО МОМЕНТУ ФОРМУВАННЯ СПІЛЬНОЇ МЕЖІ.

ПІСЛЯ ФОРМУВАННЯ МЕЖІ ВІДМОВА БУДЬ-ЯКОЇ З ТРЬОХ СТОРІН СКАСОВУЄ ПЕРЕХІД.

Рейн:

— Це прекрасно.

Лія завмерла.

— Серйозно?

— Ні.

— Я вже злякалась.

На останній сторінці:

МЕТА ЕКСПЕДИЦІЇ НЕ Є «ВИЗВОЛЕННЯ ТЕЛЬ-АРУ».

Рейн підняв голову.

Лія:

— Так.

— Чому це окремо?

— Бо Лен уже тричі назвав місію саме так.

— І?

— Якщо ми летимо «визволяти», ми вже вирішили, що всі там полонені.

Рейн:

— А якщо вони полонені?

— Тоді дізнаємось.

— А якщо ні?

— Не будемо робити їх полоненими нашою мовою.

Рейн закрив папку.

— Ти стаєш страшною.

— Ти вже казав.

— Стаєш ще.

На першу технічну нараду прийшло більше людей, ніж планували.

Тому що слово «новий спосіб міжсвітового переходу» притягувало всіх, хто мав достатньо здорового глузду боятися нового способу міжсвітового переходу.

Каел.

Aрен.

Селена.

Нара.

Aйлін.

Мая.

Дан.

Тар’Вей.

Кас’Рет — через канал.

Кел’Тар.

Старша Ліра.

Тея.

Сара.

Морен.

Оррен.

І, незрозуміло як, Дорн.

Рейн:

— Ти знову просто прийшов?

— Так.

— Хто тебе пустив?

— Охорона.

— Чому?

— Вони мене знають.

— Оце і страшно.

Карр сидів поруч із Дорном.

Перед ним лежав важкий молот.

Кіара подивилась.

— Навіщо?

Карр:

— На випадок, якщо стародавня технологія потребуватиме точного налаштування.

Рейн:

— Нарешті технічний підхід, який розумію.

Лія:

— Ви обоє не торкаєтесь маршруту.

Карр:

— Я навіть не збирався.

Дорн:

— Я трохи.

Свідок почав із головного.

На великому екрані з’явилась схема.

Три сфери.

Окремі.

Жодна не торкається іншої.

Під ними:

ЛОКАЛЬНА МЕЖА А

ЛОКАЛЬНА МЕЖА Б

ЛОКАЛЬНА МЕЖА В