Сезон 4

Серія 70. Як Горохостріл знімав фільм

Сонячний день у місті PvZ обіцяв бути захоплюючим. Горохостріл прогулювався вулицями, коли раптом помітив, що на одному з майданчиків знімають фільм. Група людей, очолювана Левом Режисером і Левом Оператором, активно працювала над сценою, в якій брала участь Соняшник.

— Це ж Соняшник! — вигукнув Горохостріл, підбігаючи ближче.

— Так, я граю головну роль! — усміхнулася вона, коли помітила Горохостріла.

Лев Режисер, помітивши нового глядача, кивнув у бік Горохостріла:

— Хочеш приєднатися до зйомок? Ми завжди раді новим талантам!

Горохостріл відчув, як його серце закалатало від радості.

— Звісно! Я готовий! — відповів він.

Коли він приєднався до команди, Лев Оператор налаштовував камеру, а Лев Сценарист переглядав сценарій.

— Готові? — запитав Лев Режисер. — Поїхали!

Сцена почалася, і Горохостріл, хоч і був новачком, спробував влитися в процес. Але замість того, щоб слідувати сценарію, він постійно втручався.

— Стоп, стоп! — закричав він, коли актори почали діалог. — Ви не так усе робите!

Лев Режисер з подивом подивився на Горохостріла.

— Але це ж за сценарієм! — зауважив він.

— Ні, ні! Треба робити все по-іншому! — наполягав Горохостріл, намагаючись запропонувати свої ідеї.

Соняшник, намагаючись його підтримати, усміхнулася:

— Можливо, варто спробувати щось нове?

Але Лев Продюсер, який спостерігав за всім, стурбовано похитав головою.

— Нам потрібно завершити зйомки вчасно! — сказав він.

Горохостріл, не звертаючи уваги на натяки, продовжував нав'язувати свої ідеї. Кожного разу, коли сцена починалася, він знову кричав:

— Стійте! Ви не так усе робите! Треба робити все за сценарієм!

Коли Горохостріл намагався зняти сцену вчетверте, Лев Дурник, який з’явився на майданчику в невеликій ролі, раптово закричав:

— ЛЯ-ЛЯ-ЛЯ-ЛЯ-ЛЯ!!! ХА-ХА-ХА-ХА-ХА!!!

Це викликало хаос на знімальному майданчику. Актори почали сміятися, а Лев Режисер намагався відновити порядок.

— Може, ми просто зробимо перерву? — запропонував він, дивлячись на Горохостріла.

Горохостріл, усвідомивши, що його ідеї не сприймаються серйозно, зніяковів.

— Вибачте, я просто хотів, щоб все було ідеально, — зізнався він.

Лев Оператор, спостерігаючи за ситуацією, усміхнувся:

— Ідеальність — це добре, але іноді потрібно просто відпустити процес. Інакше це може стати веселою комедією!

Всі почали сміятися, і атмосфера на майданчику змінилася. Горохостріл зрозумів, що іноді краще бути частиною команди, ніж намагатися все контролювати.

— Гаразд, давайте спробуємо знову! — сказав він, готовий до співпраці.

Лев Режисер кивнув, і зйомки продовжилися. Цього разу Горохостріл не втручався, а просто насолоджувався процесом, підтримуючи друзів.

Коли сцена була знята, всі аплодували.

— Це було чудово! — вигукнув Лев Режисер. — Дякую за вашу енергію!

Горохостріл, хоч і не став головним героєм, зрозумів, що справжня магія кіно полягає не лише в сценарії, а й у дружбі та спільних зусиллях.

Серія закінчилася, коли всі разом сіли на траву, обговорюючи зйомки і сміючись над веселими моментами, які сталися на майданчику, і плануючи нові творчі пригоди в майбутньому.

Серія 71. Таємниця бабусі Соняшника

Сонячний день у місті PvZ приніс нові пригоди для Горохостріла і Соняшника. Сьогодні вони відвідали бабусю Соняшника, яка завжди жила в затишному будиночку на околиці. Будинок був оточений квітами, а в повітрі пахло свіжим хлібом й травами.

— Привіт, бабусю! — вигукнула Соняшник, обіймаючи свою бабусю.

— Привіт, мої любі! — усміхнулася бабуся Соняшника, запрошуючи їх до столу. — Сідайте, я вам наллю смачного молока!

Горохостріл, завжди голодний до нових смаколиків, з нетерпінням сів за стіл. Бабуся Соняшника швидко принесла два великі кухлі молока, яке виглядало дуже апетитно.

— Це молоко від моєї корови Мусі, — сказала вона, наливши молоко. — Воно не тільки смачне, а й особливе.

Горохостріл, зробивши перший ковток, був вражений.

— Вау! Воно справді смачне! Що ж у ньому особливого? — запитав він.

Бабуся Соняшника усміхнулася та, зробивши невелику паузу, сказала:

— Я розповім вам таємницю, про яку ніхто не знає. Це молоко має особливу силу, адже корова Муся — не проста корова.

Горохостріл і Соняшник зацікавлено подивилися одне на одного.

— Яка ж це сила? — запитала Соняшник, підсівши ближче.

Бабуся Соняшника, злегка знизивши голос, почала:

— Колись, коли я була молодою, я знайшла Мусю в лісі. Вона була сама, і я вирішила взяти її до себе. Виявилося, що вона має дар — її молоко приносить щастя та радість тим, хто його п'є.

Горохостріл, замислившись, запитав:

— А чому ж тоді ніхто не знає про це?

— Я вирішила, що це буде наша маленька таємниця, — пояснила бабуся Соняшника. — Я хочу, щоб ті, хто дійсно цінує смачні речі, могли насолодитися цим молоком.

Соняшник з захопленням вигукнула:

— Це ж чудово! Ми повинні розповісти всім, щоб вони могли спробувати таке молоко!

— Ні, ні! — перервала її бабуся Соняшника. — Я не хочу, щоб це стало щось звичайним. Молоко повинно залишатися особливим. Лише для нас, для тих, хто знає його цінність.

Горохостріл, знову зробивши ковток, відчув, що молоко дійсно має якусь магію. Він зрозумів, чому бабуся Соняшника так дбає про цю таємницю.

— Я обіцяю, що нікому не скажу, — пообіцяв він. — Але, можливо, ми можемо придумати спосіб, щоб ділитися цією радістю без розголошення таємниці?

Бабуся Соняшника задумалася, а потім усміхнулася:

— Це може бути чудовою ідеєю! Ми можемо організувати свято, і запрошувати лише близьких друзів. Так усі зможуть насолодитися чудовим молоком, і при цьому зберегти таємницю!

Соняшник з радістю кивнула:

— Так! Давайте робити свято!