Розділ 7 Гурток фотографії та сила вибору

Канікули добігали кінця, і шкільне життя поступово поверталося у звичне русло. Одного дня Цукуне разом із Мокою, Курумі, Юкі, а також своїми новими друзями — людиною-тигром на ім’я Рен і людиною-котом на ім’я Таку — вирішили записатися до гуртка фотографії.

Керівником гуртка був старшокласник на ім’я Сейджі. Хлопець здавався привітним, але його погляд приховував щось тривожне. Ніхто ще не знав, що він — оборотень, і скоро повний місяць розкриє його справжнє обличчя. Усе, чого він бажав — заволодіти Мокою.

Сейджі почав будувати підступні плани, як посварити Цукуне з дівчатами. Він підставляв його в різних ситуаціях: то нібито випадково штовхав на Моку, то підкладав речі так, щоб виглядало, ніби Цукуне підглядає за дівчатами. Але замість того, щоб розсердитися, дівчата лише сміялися. Мока лагідно усміхалась, Юкі весело хапалась за шию Цукуне, а Курумі весь час робила з ним селфі.

Цукуне червонів, почувався незручно і зрештою вибіг із кімнати гуртка.

Увечері, вже в кімнаті гуртожитку, він кинувся на ліжко і зашепотів:

— Це якесь божевілля... Усе виглядає так, ніби дівчата спеціально це роблять... А той Сейджі надто підозрілий...

У той самий час на даху школи Мока дивилася на повний місяць. Раптом поруч з’явився Сейджі.

— Я чекав цього моменту... Ти будеш моєю, — сказав він, а його очі блиснули вовчим світлом.

— Це ти фотографував дівчат, коли вони перевдягались?

— Так, це був я. Але тепер мені потрібна лише ти...

Він кинувся до неї, але саме в цей момент на дах вбіг Цукуне. Коли він повертався в школу до побачив Моку і Сейджі на криші, а потім Він побачив, як Мока тікає від Сейджі й миттєво зняв із неї хрестик. Її інша сутність — справжня вампірка — одразу вступила в бій. Втім, цього разу сили були не на її боці. Оборотень виявився напрочуд сильним.

Та несподівано з’явилися Курумі та Юкі. Разом вони змогли перемогти Сейджі, а Цукуне встиг зробити фото його справжньої форми. Вже наступного дня в стінгазеті гуртка фотографії з’явилась стаття з усіма деталями. Гурток став популярним, а Сейджі більше не турбував дівчат.

Того вечора Мока знову вкусила Цукуне, а він, повернувшись у кімнату, почав розмірковувати:

— Якщо все так і далі триватиме, мене завжди рятуватимуть дівчата… А я лише ховатимуся за їхніми спинами. Я не можу більше бути слабким...

У його голові пролунав знайомий голос:

— Якщо хочеш сили, лише скажи...

Цукуне зітхнув, і твердо сказав:

— Я хочу стати сильним, щоб захищати своїх друзів!

— Нарешті ти вирішив… — мовив голос. — Я даю тобі вибір. Яку силу ти бажаєш?

Хлопець замислився.

— Я хочу стати вампіром.

— Цікавий вибір, — відповів голос. — Тепер вибери предмет, через який ця сила буде активуватись.

— Браслет.

— Дуже добре, — пролунав голос, ніби задоволений відповіддю.

Перед Цукуне з’явився срібний браслет. Йому сказали:

— Надягни його. Коли друзі будуть у небезпеці — просто зніми його, і ти перетворишся на вампіра. Якщо хочеш, спробуй зараз.

Цукуне зняв браслет — здавалося, нічого не сталося. Але, глянувши в дзеркало, він побачив себе зовсім іншим: з сивим волоссям і червоними очима.

— Тепер я зможу захищати своїх друзів... Дякую, голосе, — сказав Цукуне.

— Будь ласка, хлопче. До речі, я директор цієї школи. Завтра прийди до мого кабінету — я тебе навчу першого прийому.

— Директор? — здивовано прошепотів Цукуне.

— Так, це моя здатність — дарувати силу навіть людям. До завтра, мій новий учню.

Голос зник. А Цукуне, ще довго обдумуючи почуте, зрештою заснув із браслетом на руці — вперше з почуттям, що тепер він здатен щось змінити.