Цікавий ранок

________♡________
 

Пройшло вже п'ять днів з моменту як Елізабет гуляла з Лукасом, якщо чесно, то вона навіть сумувала за його жартами. Сьогодні перший день її навчання. 
В такий важливий день Елі навіть прокинулась о шостій ранку без будильнику. Навчання починається о десятій годині ранку, отже у дівчини достатньо часу щоб зібратися.

Заварив собі міцної кави та додавши порцію вершків Елі попрямувала на балкон. Був тихий ранок, нажаль у багатоповерхових будинках не такий приємний ранок, як у власному будинку, але Елі вже полюбила краєвид зі свого балкону.

- Тобто це я винна, що ти обрала медецину? - не у всіх чудовий та спокійний ранок. Елізабет хотіла піти з балкону, щоб не стати свідком сварки, але дещо змусило її затриматися.

- Міккі! Або ти збираєшся на навчання, або я дзвоню твоєму батьку! - сврка відбувається у квартирі Міккі?

- Тільки й вмієш, що залякувати батьком! - далі я почула грюк дверей.

- Невдячне дівчисько! - після цих слів сварка вщухла.

Елі хотіла щось зробити, але вирішила, що то не її сім'я, а отже вона не має права туди лізти. Тим паче, що вона скаже? "Вибачте я підслухала вашу сварку і гадаю що ви не праві?". Звучить надто безглуздо.

Зайшовши до себе у квартиру вона помила посуд та пішла до ванної, потрібно помити волосся та прийняти душ.

Сьогодні у всіх нових друзів Лізі перший день навчання, тому вони домовилися зустрітися після обіду у STARBUCKS, що на центральній площі, потім вони усі разом підуть до Елі у квартиру, щоб почати писати роман. Елізабет декілька днів тому запропонувала цю ідею у спільному чаті і Карен була дуже рада цій пропозиції. Оскільки часу після навчання сходити у магазин не буде, дівчина піде одразу як тільки висушить волосся.

У магазині в таку годину майже не було людей, тому вона без проблем змогла взяти фруктів, шампанське та я різних снеків. Елі не хотіла брати якийсь алкоголь, але Міккі та Карен попросили, отже вона вирішила взяти щось з невеликим градусом.

Закінчив свої покупки дівчина прямувала до виходу з магазину, але побачила Лукаса, він платив за свої покупки. У таку рань він тут, невже живе десь поруч? Я ніколи не питала його про це. Елі не знала як краще вчинити, піти або привітатися з ним? Вона була у домашньому одязі, тож вирішила привітатися коли буде більш привабливо одягнута, але Лукас помітив її.

- Привіт, Лізі. - навіть неозброєним оком можна помітити, що він нервує.

- Привіт! Дуже неочікувана зустріч, ти поруч живеш?

- Так, не дуже далеко. - він ховав одну половину обличчя, що відбувається?

- Зрозуміло. Тоді по обіді зустрінемось?

- Так. До зустрічі. - він поспішив піти, але дівчина наздогнали його і змогла подивитися на обличчя. - Елі...

- Звідки він у тебе? - під лівим оком був достатньо великий синяк.

- Я не хотів щоб ти бачила.. - він хотів відвернути обличчя, але Лізі покала руку йому на щоку і повернула до себе.

- Тебе б'ют в дома?

-Що? Ні, Елі, як ти могла таке подумати? - він почав сміятися, а дівчині стало трохи ніяково.

- То звідки він у тебе?

- Пішли до кав'ярні, я пригощу тебе кавою та розповім усе.

- Гаразд.

Мені було соромно що я подумала про те, що Лукаса можуть бити вдома. Виявилося, що він потрапив у бійку з Тоні учора ввечері, вони програли спір і йшли у сукнях по вулиці, але вони натрапили на мужиків, що подумали буцімто вони гей, ось і побили їх. Батькам Лукас сказав, що захищав дівчину.

Елі вибачилася ще декілька разів перед хлопцем. Вони сиділи на терасі у місцевої кав'ярні та пили американо з вершками, Лізі була рада бачити Лукаса, вона сумувала за ним, хоча сама цього, ще не розуміла.

- Лукас мені так соромно, я ляпнула перше, що прийшло до голови...

- Елі, будь ласка, годі вибачатися! Якби я був на твоєму місці, то також подумав про такий варіант, але на щастя мої батькі дуже лояльні та добрі.

- То ти пішов у них?

- Ні, але я намагаюся змінитися на краще заради них... і ще заради декого. - останні речення він сказав тихо, нібито не хотів щоб вона їх почула, тому Елізабет вдала, що не почула.

- Господи, ми не спізнюємося? - ввімкнув телефон дівчина глянула на екран. - Ні, але краще нам поквапитися!

- Тоді зустрінемося пообіді?

- Так, до зустрічі! - обійняв хлопця на прощання Лізі побігла додому збиратися на перший день навчання.