Лукас

________♡________
 

Алекс пішов додому уже як годину тому. Елізабет майже закінчила прибирання, а на вулиці почалась злива. Елі дивилася у вікно і гадала чи закінчиться дощ, до шостої вечора, адже вона не хотіла прорускати зустріч з новими друзями.

Заваривши собі ще кави дівчина сіла на диван і ввімкнула телевізор. Там показували якійсь підлітковий фільми, Елі таким не цікавилася, але продовжила дивитися.

Решту часу до шостої дівчина нічого не робила, навіть не готувала собі їсти, лише дивилася серіал та інколи згадувала Алекса, він видався її цікавим, але трохи грубим.

На годиннику була уже п'ята година. Дістав з шафи свої улюблнні чорні джинси та футболку такого ж кольору, Елі почала збиратись. Дощ уже закінчився, а на небі не було, ні хмаринки. Таке чисте небо після дощу. 
Потрібно сьогодні запропонувати Карен і Тоні написання історію їхього власного роману, Елі була впевнена, що їх історія буде найпопулярнішою з усіх романів, що вона писала.

Без п'ятнадцяти шість Елізабет вийшла з квартири. На вулиці було не спекотно, чудова температура для прогулянки. У кав'ярні вона була раніше за усіх, замовила собі шматок брусничного пирога та чай, кави дівчина якось не хотіла. Тут було затишно, та людей майже не було.

Коли вона закінчила з пирогом у кав'ярню зайшов Лукас.

- Привіт! - він сів навпроти Елі.

- Привіт, ти один?

- А ти не знаєш? ... Ніхто не прийде.

- Що? Чому?

- Тебе немає у групі, потрібно додати. У Карен і Тоні з'явилися плани, а Міккі не відпустила мама.

- А ти?

- А я вирішив прийти, тому що ти ймовірно прийшла би і сиділа тут одна нічого не знавши, тому я прийшов. - настрій взагалі зник.

- Дякую. - єдине, що вона змогла сказати.

- Кхм...Хочеш, разом погуляємо? Я знаю багато прикольних місць. - прогулянка с Лукасом куди краще ніж сидіння вдома.

- Гаразд.

Хлопець першим ділом повів Елізабет до їх улюбленого місця, а саме старий закинутий парк атракціонів.

— Що ви тут робите? Тут трохи моторошно.. — Елі вивчала місцевість, та намагалася не нервувати.
— Тут раніше працював батько Карен, але через аварійний стан атракціонів, цей парк був закритий, а її батька звільнили.
— Сумна історія. 
— Так, трохи сумна.. але тут насправді не так моторошно, як здається на перший погляд! Рік тому ми так само думали, але якось звикли до цього місця і тепер частенько приходимо сюди.

Лукас допоміг дівчині залізти в кабіну якогось автомобіля і сам сів поряд.

— Я прочитав твій роман. — хлопець подивився на Елі. — "Місячне сяйво" мені дуже сподобалося, це була рекомендація Міккі. 
— Так, вона сказала, що це найулюбленіший її роман. — Елізабет трохи почервоніла. 
— Ти молодець, я впевнений, що ти станеш відомою письменницею! 
— Дякую. — дівчина подарувала найчарівнішу посмішку Лукасу. 
— Чому саме Лондон? Невже в Індіані не було курсів для письменників? 
— Були, але у Лондоні куди більше перспектив! Я була дуже щаслива коли мені надіслали лист про те, що я отримала місце на курсах. 
— Хочеш перекусити? Тут поряд готують смачні бургери..
— Так, ходімо. — Лукас був радий, що дівчина погодилася провести час тільки з ним. Вона з першого погляду сподобалася йому.

Елізабет повернулася додому досить пізно, вони з Лукасом разом сходила на вечірню виставку, яку дівчина хотіла відвідати, потім він провів її додому. Цей день подарував Елі чудові емоції.