Розділ 7. Переправа

     Прото-Земля – Земля-18

   Її познайомили з інженером, який провів її у секретний бокс. "Ох, вже ця секретність!" – скептично подумала дівчина, розглядаючи похмурий сірий коридор, що вів до східців униз. Все було таке старе й обшарпане, що не вірилося, ніби тут можуть відбуватися якісь грандіозні наукові відкриття. 

     – Ви мені хоч поясніть, що це за ефект. І як воно відбувається, – попросила дівчина. 

     – Ох, люба, якби я знав, то був би найщасливішим фізиком на землі, – зізнався вчений товстун.

     Дівчина з образою знизала плечима. 

    – Що ж виходить: Ви працюєте з тим, про що поняття не маєте?

    – Саме так! 

    – Нісенітниця якась! – обурено промовила Деребі. 

  – І тим не менш. Всі ж знають про електрострум. На ньому усі прилади працюють. Але, як саме змінюються ці потенціали у проводах, ніхто до ладу не уявляє...

   З таким аргументом було важко сперечатись.  І Деребі була змушена згідно кивнути. 

   – Раніше ми взагалі не знали про це. Зовсім недавно ми виявили, що паралельні Всесвіти, про які ми здогадувалися тільки теоретично, існують насправді… 

   – І як Ви про це дізналися? – поцікавилася Деббі. 

 – Коли виявили їх за астропеленгами. А останніми місяцями ми виявили, що паралельні світи наближаються. 

  – Серйозно? І як ви про це дізналися? 

  – Дехто з нас вважає, що природні катаклізми, які почалися півроку тому, пов'язані саме зі зближенням наших світів. 

  – Не факт. 

  – Згоден. Але, не можна ж виключати таку гіпотезу. 

  – Теж правда, – відповіла Деббі, не бажаючи занурюватися в цю наукову суперечку. 

  – Коротше, Ви мені скажіть, що я там маю побачити чи знайти?

  – Те саме, що й тут. 

  – В точності?

  – Не знаю.

  – Якщо Ви не знаєте, як я можу виконувати завдання?

 – Експеримент на тваринах та інших об'єктах пройшов успішно. Тому, будемо налаштовуватись на позитив. Світ має дуже нагадувати наш. Але можуть бути і відмінності. Я гадаю, що обов'язково мають бути. 

  – Добре. Але що буде, якщо я зустрінуся з подібною? Деребі-18, так би мовити?

  – Не знаю, – чесно зізнався товстун. 

  – А я раптом не загину? Чи не станеться якась миттєва анігіляція, і я спалахну, і все?! 

  – Ну, так теоретично може бути, якщо спробувати змінити час. А в нашому випадку… 

  – Зрозуміло, – зітхнувши, відповіла дівчина.

Нічого ще не знають ці вчені! 

  – Вмикайте, – зібралася з духом вона і заплющила очі.

  Дерек вирішив власноруч зайнятися дослідженням того, з чим вони з Дебі зіткнулися на Шимані. Частину показань з приладів вони зі співробітниками встигли зняти з апаратури, що підмокла. Частина залишилася на приладах, що там залишилися. Декілька днів потрібно було чекати, щоб море Шимана повернулося в колишні кордони. І щойно це сталося, Дерек моментально вирушив на супутник.

   Шиман зараз був сумним видовищем. Поверхня землі була густо вкрита сірим попелом. Під час їх відсутності сталося ще й виверження місцевого вулкана. Дякувати Богу, що він був невеликий. Але географ, який супроводжував Дерека цього разу, сам дивувався з того, що сталося. Жодних провісників виверження раніше не було помічено!

   І негативні природні явища не зникли. Вони продовжувалися і на Прото-Землі, і на Шимані! 

 – Тепер нам постійно треба бути напоготові. Повінь може знову статися будь-якої хвилини, – попереджав географ свого спонсора. – Хоча мене особисто хвилює не лише це. Можливий раптовий розлом кори, наприклад. 

  – Якої кори? – автоматично перепитав Каррінгтон.

  Не земну кору ж мав на увазі вчений? Хіба вона взагалі є на цьому маленькому сателіті? Йому здавалося, що товща основи супутника взагалі не більше кілометра! Але виявилося, що географ мав на увазі саме її. Цього лише не вистачало!

   Коли вони проникли в готель та лабораторію, то знову засумували. Вода майже зійшла, але навіть стеля та стіни приміщення не висихали за такої вологості. Це робило показання новоувімкнених приладів неетичними та недостовірними. 

   – Ну, хоч натяк якийсь? – благав Дерек свій персонал.

   У відповідь ті лиш розводили руками. Час минав, жодних підказок не було. А від Дебі не було поки що жодних повідомлень.

   Поки дівчина переносилася чи телепортувалася (вона не знала, як правильно треба було назвати таке переміщення в паралельний світ) на Землю-18, їй раптом спало на думку, а чи не пов'язане було лихо на Шимані з передбачуваним зближенням світів? Може, в цих катаклізмах були задіяні не лише планети типу Землі, а й дрібні небесні тіла?

   Дебі дорахувала до ста, як їй наказав фізик, і розплющила очі. У секретному боксі нічого не змінилося. Ну, в будь-якому разі, вона не може нести особисту відповідальність, якщо перенесення в гіпотетичний паралельний світ не відбулося.