Розділ 6. Незрозуміла пригода

Незрозуміла пригода

Прото-Земля

     Каррінгтон вперше насолоджувався щастям від спілкування з коханою жінкою. Ця синьоока дівчина  остаточно звела його з розума. Кілька днів, які молоді люди провели разом, були сповнені чарівності. Їх не псували навіть погані погодні умови, постійні підземні поштовхи, ураганний вітер і град. Дерек подбав про захисний купол над своїм маєтком, і постарався огорнути дівчину такою турботою, щоб тій не хотілося тепер покинути його. І сталося диво. Деребі усвідомила, що раптом закохалася, як дівчисько. Особливо дивним було те, що високий красень, з якого злетів весь зовнішній блиск, насправді виявився хлопцем, що аж ніяк не хизувався своїм становищем. Деребі так сподобалося перебувати в його компанії, що тиждень пролетів непомітно.

     Коли настала мить прощання, Дерек одягнув на її палець обручку з блакитним діамантом, і запитав, на яку дату призначати весілля. Від несподіванки Деребі витріщила очі й мало не впала. Вона просто не знала, що відповісти. Ну й темпи були у Дерека!

     – Ми ж майже не знаємо одне одного? 

     – Як це? Я вже два роки спостерігав за тобою, – зізнався молодик. – Отже,  я тебе знаю достатньо.

      Деребі була вражена. 

      – А я? – тільки й змогла відповісти вона. 

      – Та ж моє життя у всіх на долоні! Про мене цілими днями пишуть у світських хроніках. 

      – І що? Я тільки щойно дізналася, який ти насправді! 

      – Так дізналася ж!

   Призначати день весілля Деребі все-таки поки що відмовилася, пояснивши  тим, що треба хоча б дотриматися пристойності, познайомити його з братом і Анаїс. 

  – Й взагалі, завтра я вирушаю на таке незвичне завдання, що поговоримо, коли повернуся, – повідомила Дебі новину нареченому.

   Дерек стривожився.

   – Але, ти точно повернешся?

   – Сподіваюся, – засміялася дівчина.

   – Воно небезпечне? – почав випитувати у Деребі наречений.

   – Щиро кажучи, я не знаю. Я теж буду зараз, мабуть, у космосі.

  – Як це, мабуть? Ти — чи то в космосі, чи то на Землі. Або іншій планеті, – заперечив здивований Дерек.

    Дебі замислилась. Вона так захопилася Дереком, що забула про обережність, властиву спецагентам. А раптом все це — грандіозна підстава? І завдяки їй він дізнається про якусь державну таємницю? Хоча, маючи такі можливості, як у нього, швидше, вона зможе в нього щось дізнатися, ніж навпаки. Втім, якби вона навіть хотіла поділитися з ним таємницею, то не змогла б, бо й сама нічого не розуміла в цих паралельних просторах. То чи має вона право говорити про завдання своєму нареченому? Дебі вирішила, що поки що — ні. 

   – Коли я сама розберуся в цій штуці, то розповім, – зрештою відповіла вона. – Я сама й гадки не маю, про що мова.

   Схоже, Каррінгтон їй повірив. Дебі з полегшенням зітхнула. Працюючи спецагентом, мимоволі почнеш остерігатися власної тіні.

  Молоді люди вирішили, що щойно у них з'явиться можливість побачиться, вони це неодмінно зроблять, а поки спілкуватимуться відеозв'язком.

   Вранці, Дебі, як ні в чому не бувало, з'явилася на роботі, у суворому офіційному костюмі, і без обручки на пальці, звісно. 

   Проте, начальство розчаровано сповістило її, що відрядження відкладається на невизначений термін. «Отже, щось у них не зрослося», –  дійшла висновку дівчина. Ну й чудово! Тепер у неї з'явиться час на спілкування з Дереком.

   Всупереч особливостям своєї роботи, у неї раптом виявилося кілька відносно вільних місяців, які майже нічим не відрізнялися від відпустки. Дебі лише зрідка виїжджала по роботі на спеціальні супроводи. До речі, Каррінгтон вирішив один раз пожартувати з неї і поставив її керівництву умову, щоб вона обов'язково входила у групу забезпечення охорони його особи на малазійському саміті архітекторів-новаторів.

   Наразі молоді люди вирішили тримати в таємниці від усіх свій роман. І зараз Деребі почувалася якоюсь змовницею, коли очолила охорону Дерека в дивовижному готелі Малайзії. Вони обидва з користю провели час, відвідавши презентації новаторів. Деребі з подивом дізналася, скільки талановитих людей оточує їх і як всього лише небагатьом з них вдається здійснити свої чудові проекти. Молодий магнат так захопився ідеєю будівництва плавучих міст, що вирішив одразу розпочати фінансування деяких проектів.

  Вдень учасники форуму відвідували виставки та презентації, увечері продовжували цікаве спілкування, а вночі кожен із них відпочивав так, як йому подобалося. На правах старшої супроводжуючої, Деребі домоглася повного особистого контролю за безпекою свого об'єкта у вечірні зміни. І опинившись наодинці з Дереком, Дебі насолоджувалася спільним спогляданням чудового тропічного заходу сонця. Дівчина ніколи не була така щаслива, як зараз, в обіймах коханого, в чудовому куточку Землі. Вона дивувалася собі. Як вона могла так помилятися щодо Дерека? Чому вона мала таке упередження проти нього? Тільки тому, що він був значно багатшим за оточуючих?

   Каррінгтон був радий тому, що серце дівчини, яка так довго не давала йому спокою, нарешті відтануло, і вона стала не суперагентом, а милим і м'яким жіночним створінням. Звичайно, він розумів, що у їхніх стосунках попереду, можливо, не все буде так гладко. Навряд чи вона погодиться так легко кинути роботу. Вона до цього довго йшла. Мріяла стати найкращою. Вже стала, на його думку. Але чи захоче вона бути лише його дружиною? Втім, він був готовий чекати і виконувати будь-які її примхи, аби вона була з ним поруч. І лише з ним.