Роки відчаю

"Посміхнися!"

У темноті 

Почулись слова: “Посміхнися!”

Й сонце червоне на небі засяє

І заквітують зимові сади.

 

В безвиході 

Почулись слова: “Посміхнися!”

Тоді дощик холодний від тебе піде

І дотик підтримки відчуєш.

 

У смертній потузі

Почулись слова: “Посміхнися!”

І подих життя тобі світ осіяє.

 

Посміхнувшись хоч раз - 

Валуни ти звертаєш,

А сміхом надії -

Моря вивертаєш.

 

Тож смійся завжди,

Будь-де і будь-як,

І проблиск веселки

Осяє бутття.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше