Довкола вир залізних блискавиць
І шуму відчай рветься десь на волю.
Люди щезають плавно в перехід
І камінь все окутує довкола.
Тролейбуси, автобуси, машини -
Тут хаос понуватиме завжди.
Перекидається місток через дорогу
І поглинає всіх, зневірившись в собі.
Тут шум і галас й біль у голові.
Душа тут рветься вище десь, на волю,
Та тіло сковує її в собі.
Із кольорів тут лише сіра гама.
Де тихе місце, мовчазний куточок?
Тут шуму галас панував завжди.
Місто поглинуло довкола
Усе, що проживало десь в тиші.