Реєстрація

Роки відчаю

Гуляє вітер серед поля

Гуляє вітер серед поля

Тополю гойдає,

Молоду дівчуну сиву

До бою закликає.

Ну а з ким боротись ненці?

Кого проклинати?

Забрала війна сина,

Тепер що гадати?

Не прийде вже,

Не вернеться.

Чи є сенс ще жити,

Самотній тужити?

Один був синочок,

Та й той вже погиб.

А вона жде, помирає,

Та жде, виглядає.

Нема вже... , не б'ється...

Сердечко у грудях,

А вона жде, виглядає,

З вітром розмовляє.

Барвінка

Подобається

#4060 в Різне
#1067 в Поезія

У тексті є: самотність і кохання, біль втрати, страх невідомого походження

Відредаговано: 01.06.2020

Додати до бібліотеки

Поскаржитись

Використання файлів Cookie

З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.

Детальніше