Мертві слова нічого не значать,
Мертві слова люди не чують,
Мертві слова нічого не змінять,
Мертві слова - лиш подих надії.
Я так люблю Вас, мамо мила,
Я так люблю Вас дорога.
Але згадаю ті години
То серце миттю завмира.
Ви ніч не спали тої днини,
Коли душа моя пішла.
Покрили голову Ви сріблом,
Коли прийшов — а все нема.
Коли прийшов тої години,
Обняв і приголубив Вас,
А Ви мене не помічали,
Ридали, Богу молячись.
Ви так чекали мене довго
І досі ждете на поріг.
А я прийшов! Я поруч з Вами!..
Але немає більш мене...
Не поцілуєте в чоло більш,
Не приголубиш і не пригорнеш.
О, мамо рідна, вибач сину!
Не знав тоді куди я йшов.
Я так хотів тієї миті,
Щоб поцілувала ваву ти
І біль прошла б, і все б забулось.
О, мамо, вибач, прощавай!
Я так любив твою ту колискову.
Ну заспівай мені хоча б останній раз.
Я буду завжди поруч,
Пам'ятай це.
Я грішник — зрадив свою неньку.
Але я поруч. Тільки ж пам'ятай
Того хлопчину в біленькій сорочці
Що завжди Вас любив і пам'ятав,
І кожної хвилини і секунди
Із самого рання телефонував.
Ви так любили голос мій охриплий,
А я Вас зрадив і пішов у світ.
Остання мить була страшніша смерті.
Життя покинуло мене давно,
Але воно вирує досі в дітях,
Великих часточках живого ще мене.