Так боляче, коли немає поруч близьких.
Так боляче, коли вони пішли.
Пішли і більше не вернуться.
Пішли, лиш в пам'яті залишивши сліди.
Пішли у гай, у ліс чи в ту долину,
Звідки ніхто ніколи не вертавсь.
Пішли колись й немає їх донині.
Пішли вони, нізким не попрощавшись.
Пішли напевно в кращу височінь,
І споглядатимуть як нам без них живетья,
І підійматимуть, коли ми упадем,
І теплим дотиком розвіють тугу смутку.
Всі ми підем сьогодні або завтра,
Але сьогодні все у нас в руках.
А вас ми пам'ятатимемо завжди
Й зустрінемось колись на сіті тім.
Ми житимемо стільки як судилось,
А потім стрінемося за одним столом.
Ми пам'ятатимемо завжди,
Але сьогодні треба нам ще жить.