Острів П’ятниці

Продовження історії Робінзона Крузо.

Розділ 1. Новий господар острова

Минуло багато років відтоді, як Робінзон востаннє залишив свій острів.
Там залишився його учень і вірний друг — П’ятниця.
Він пам’ятав усе, чому навчив його Робінзон: як ловити рибу, будувати житло, обробляти землю і головне — вірити в добро.

П’ятниця став мудрим і спокійним чоловіком.
Він доглядав місце, де колись стояла хатина його вчителя,
і часто говорив до моря:

> “Ти забрало мого брата, але я відчуваю — його дух поруч.”

---

Розділ 2. Нові прибульці

Одного дня до берега прибило човен.
У ньому були троє людей — виснажені, голодні, перелякані.
П’ятниця не злякався. Він пригадав, як Робінзон колись урятував його,
і зробив те саме — дав їм їжу, воду й прихисток.

Ті люди були іспанцями, які тікали з полону.
Вони здивувалися, що на острові є господар, який говорить англійською, і називали його “Сеньйор П’ятниця”.

---

Розділ 3. Спільнота на острові

З часом на острові оселилися ще кілька сімей,
які випадково потрапили туди під час штормів.
П’ятниця допомагав кожному, вчив працювати, ділитися,
і всі його поважали як старійшину.

Він навчив людей, що головна сила — не в мечі, а в доброті.
Так народилась маленька громада, яку всі називали “Нова Надія”.

---

Розділ 4. Пам’ять про Робінзона

У центрі поселення П’ятниця поставив простий кам’яний хрест.
На ньому було вирізано слова англійською:

> “Тут почалось нове життя.
Робінзон Крузо — людина, що навчила бути людьми.”

Щороку, в день, коли він зустрів свого вчителя, П’ятниця приносив квіти до цього місця і розповідав дітям історії про те, як жити чесно, не втрачати віру і не боятися самотності.

---

Розділ 5. Спадщина

П’ятниця прожив довге життя.
Коли він помирав, то сказав своїм учням:

> “Море забере мене, але не мої слова.
Якщо ви збережете острів і добро — Робінзон буде з вами.”

Його поховали поруч із хатинкою Робінзона.
А нащадки тих людей, яких він урятував,
згодом назвали весь острів Островом Дружби.

---

Розділ 6. Вічна історія

Минуло багато століть.
Мандрівники, що відвідують ті місця, і досі кажуть:
іноді на березі можна побачити відбиток людської ноги —
наче сам П’ятниця ходить берегом і стереже спокій свого дому.