Тонуть в легкім шардоне
марципанові губи.
Тане морозиво -
біла вершина Монблан.
Сонце - веселий п'яничка
з обличчям, як бубен,
з дозволу мОго - з розгону! -
пірнає в стакан.
Вип'єм цей день-
в ньому стільки
гарячого літа!
Юна бджола вже
танцює хмільний
пасодобль...
Крутится в серці
забута колись Ріо-Ріта,
котиться сонце
під білі дахи
парасоль
в літнім кафе,
де завмерла,
чекаючи, злива...
Ніжність не-сказаних
слів ще - на відстані вій...
ВСУпереч сотням розлук
я - шалено красива!
ВСУпереч тисячам війн -
ти вернешся - ЖИВИЙ!
Я зупиняю секунди
зусиллями волі -
жовта бджола завмирає
в повітрі на мить...
Ким би не став ти -
дарунком
чи вироком долі, -
день цей - я знаю!-
від куль тебе там
захистить...
День цей із присмаком
губ - марципанове
літо...
День - карамелька,
малиновий Вічності смак,
де на пів-світу лунає
в мені - ріо-ріта...
ТИ -поверНЕшся! Бо я тебе...
я тебе... так...
Відредаговано: 23.09.2025