Наслідки амбіцій

В руках Ондіни знаходилась велика перевага. Вже приблизно тиждень ця русалка спокійно відсиджувалась в одному з розкішних номерів готелю родини Кросвальд.

 Що вона там забула і як таке можливо? - відразу запитаєте ви. Все виявилось дуже просто: щаслива випадковість звела її з Ізабеллою, з якою вона познайомилась в Італії. Хоч Белла і була в цій країні недовго, але їй запам'яталась весела незграбна офіціантка, яка не завжди вірно виконувала свої обов'язки.

Дізнавшись, що дівчина нещодавно приїхала в їхнє місто і має проблеми з житлом (це розповіла їй сама Ондіна, щоб мати тут хоч когось на своєму боці), Белла за свій рахунок поселила її в готелі дядька. Тож Ондіна тільки рада була, що так вийшло, і відчувала себе там, ніби на курорті. Спи собі скільки хочеш, їж, що забажаєш, відпочивай і займайся, чим завгодно - і все це за чужі гроші.

Ще більшим плюсом стало те, що її номер став відмінним укриттям для чарівної лампи, яку русалка забрала з собою. Вона тримала її в невеликій картонній коробці у себе під ліжком. Зараз їй потрібно було виграти час. Ондіна переховувалась від Еріка і його подружки, бо розуміла, що вони захочуть відібрати у неї Купол Моря.

Була впевнена, що Ерік її всюди шукає.

Ну, а готель - це таке місце, де він навіть не здогадається подивитись. Потрібно було змусити свого компаньйона повірити в те, що вона забрала сферу і попливла на північ - виконувати свою мрію.

Хоча Ерік і близько так не вважав, бо надто добре знав Ондіну. Вона не зникла б просто так, без прощання.

Тритон відчував, що вона накоїть тут ще чимало поганого, перш ніж зникне назавжди. І треба було обов'язково знайти Купол Моря. Про що Ерік насмілився попросити Зака. Так, відносини з ним були не кращі, ніж з Сиреною, але ж він - тритон і може йому допомогти.

Заради спокою сестри і нових друзів, Зак відклав свої принципи "на потім", і хоч не дуже хотів, але довелось спілкуватись з Еріком. Ненависть до нього не зникла, просто тритон відчував, що всі ті події, пов'язані з каньйоном, мають відношення і до нього теж.

Вони з Еріком дуже ретельно обшукали печеру і сам каньйон, також і прибережні території, але ніяких успіхів. Що ж, слід було розуміти, що їхній ворог не ховатиме таку важливу річ там, де знайти її було найлегше. Але хлопці не втрачали надії і вірили, що обов'язково знайдуть сферу.

Ондіна тим часом робила все, аби про її існування забули.

Вдень і вночі вона сиділа в закритому номері і намагалась звикнути до своєї людської сутності. Дуже сумувала за морем, і багато раз хотіла вирушати плавати, але завжди зупиняла себе заради того, щоб її геніальний план вдався.

Часто дівчина бачилась з Беллою і її чоловіком і була присутня на концертах в готелі, навіть була на недавньому святі з приводу річниці весілля. Їй вдалось перевтілитись в образ невинної мандрівниці і показати себе в хорошому світлі для Белли. Ще вона зрозуміла, що місіс Світчер і її суперниця - кращі подруги і не втручалась в ці відносини.

Вона боялась зустрічі з Сиреною, яка б відразу розсекретила її особистість. Не було винятком, що Ізабелла - теж русалка, і знає її історію від Сирени. Але це були тільки здогадки, не підтверджені нічим, адже Ондіна жодного разу не бачила ні магії Белли, ні її хвоста.

І русалку зараз турбувало ще одне - у неї ніяк не виходило привести в дію Купол Моря. Вона випробувала всі відомі способи, і навіть власну магію, але нічого не відбувалось. Лампа так і лишилась мовчати. 

Втікачка не вірила в те, що це джерело магії зламане, і вже не вдасться його полагодити. Повинен же бути якийсь спосіб! Побоювалась Ондіна також і того, що можливо, цей Купол працює тільки з чарами суперрусалки і більше нікому не підпорядковується. Тоді вона навряд чи досягне бажаного результату. Ще вона відчувала, що сфера має потужний зв'язок з каньйоном, де пролежала стільки років, і що магія місячного світла в цьому ж місці змусить її працювати.

Але до наступного повного місяця ще сила-силенна часу, а їй не можна було зволікати.

Тому одного разу вона все ж вийшла з прихованою лампою з готелю і постаралась бути непоміченою. Попрямувала в напрямку заповідника. Сподівалась, що там зможе знайти відповідь хоча б на одне своє питання.

На вулиці був сонячний день, та всередині в печері було темно і страшно. Тоді, першого разу, Ондіна не помітила всієї краси цього місця. Тут було щось чарівне, таке, що змушувало серце русалоньки битись швидше. Вона лиш могла уявити, що тут буває, коли промені повного місяця торкаються поверхні озера.

Коли вхід з боку скель закрився сам собою (а його Ондіна відкрила своїм перстнем), можна було починати. Вона обережно поставила чарівну лампу на кам'яну поверхню біля озера, і стрибнула в воду. Нарешті! Як же вона скучила за своєю істинною подобою! Хоч кілька хвилин можна було не бачити цих ніг...

Як взагалі люди з ними живуть? Це питання ставила вона собі, ще коли жила в Італії. Невже їм вони не заважають? Ондіна усміхнулась порожнечі... Як їй вчинити - повернутись в місце своєї в'язниці чи піти плавати в океан?

Русалка уважно поглянула на Купол Моря, що нерухомо стояв навпроти. З'явилось відчуття, наче вона і каньйон - це одне ціле, дві нероздільні частини. От якби можна було назвати це місце рідною домівкою!

Ондіна підняла руки до верху, все ще не відриваючи погляду від предмета, адже зосередженість - це найголовніше. Потім подув вітерець, вода почала пінитись і формувати невеликі хвилі. І раптом почувся величезний сплеск води...

В каньйоні з'явилась ще одна фігура, яка зовсім не очікувала побачити тут ще когось.

- Подумати тільки, яка зустріч! Розумно ж ти придумала! - мовив Ерік.

Ондіна не відповіла, вона наче застигла. Руки все ще були підняті, і тритон зрозумів, що вона дивиться не на нього. Він простежив за її очима і те, що він побачив, було з його страшних снів. Ерік ще добре пам'ятав, як на нього діє ця проклята річ.