Глава 1

ГЛАВА 1

Початок нового шляху

Саша

— Ти ж не передумаєш? — запитала Карина, моя найкраща подруга, коли ми вийшли з деканату.

— Ні, звичайно! — впевнено відповіла я, хоча в голові ще вирували думки.

Щойно мене офіційно затвердили старостою групи. Хоча я й була готова до цього, все одно відчувала хвилювання. Не тому, що сумнівалася у своїх силах — я вперта, зібрана і звикла брати відповідальність. Просто тепер на мої плечі лягала не тільки власна успішність, а й організація всієї групи.

Університетський коридор гудів голосами нових студентів, які метушилися між аудиторіями, намагаючись розібратися в розкладі. Я теж була серед них, хоча намагалася виглядати спокійною.

Нарешті всі зібралися в аудиторії.

— Привіт, я Олександра Золотко, ваша староста, — почала я, впевнено оглядаючи одногрупників. — Якщо виникатимуть питання, звертайтеся, буду допомагати.

У відповідь — усмішки, схвальні кивки. Я швидко запам’ятала кілька імен і відчула, що мене тут сприймають серйозно.

Але чи була я готова до всього, що принесе цей рік?

Сергій

Шостий курс… Останній навчальний рік.

Я стояв у студентській раді, переглядаючи список завдань. Як завжди, купа організаційних моментів: стипендії, заходи, зустрічі з керівництвом. Усе це було вже звичним, майже рутинним.

Я зняв окуляри, потер перенісся і знову вдягнув їх.

— Сергію, ти розумієш, що це твій фінальний рік? — пробурмотів друг.

— Ага, — відповів я, розгортаючи ноутбук.

Я знав, що попереду буде важкий рік. Але ще не знав, що одна зустріч переверне все догори дриґом.

                              далі буде....